Запис Детальніше

Особливості гуманітарно-світоглядної підготовки інженерних кадрів (україно-польський досвід)

ENPUIR - електронний архів наукових публікацій Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова

Переглянути архів Інформація
 
 
Поле Співвідношення
 
Title Особливості гуманітарно-світоглядної підготовки інженерних кадрів (україно-польський досвід)
 
Creator Войдила, Ян Богдан
 
Subject філософія освіти
гуманітарно-світоглядна підготовка
інженерна освіта
модернізація інженерної освіти
синергетика гуманізму і технократизму
ціннісно-аксіологічна система
практичні компетенції інженерних кадрів
гуманітарна культура
нова філософія інженерної освіти
философия образования
гуманитарно-мировоззренческая подготовка
инженерное образование
модернизация инженерного образования
синергетика гуманизма и технократизма
ценностно-аксиологическая система
практические компетенции инженерных кадров
гуманитарная культура
новая философия инженерного образования
philosophy of education
humanitarian and ideological education
engineering education
modernization of engineering education
synergetic humanism and technocracy
value-axiological system
practical competence engineering personnel
humanitarian culture
new philosophy of engineering education
1:37]:377.3-057.21:140.8(477+438)(043.3)
 
Description В дисертації розроблено концептуальні основи особливостей гуманітарно-
світоглядної підготовки інженерних кадрів (україно-польський досвід), в
контексті чого досліджено експлікацію гуманізації інженерної освіти у
філософському дискурсі та проаналізовано синергетику гуманізму та
технократизму як основу філософії підготовки сучасного інженера для
пояснення закономірностей створення і розповсюдження складних
людиновимірних систем. В контексті методологічних підходів (системного,
структурного, діалектичного, герменевтичного, структурно-
функціонального, синергетичного, міждисциплінарного) представлено
характеристику інженерної освіти як складного соціального феномена, її
вплив на процеси гуманітарно-світоглядної підготовки фахівців (на прикладі
України та Польщі) та розкрито специфіку інженерної діяльності, яка має
ґрунтуватися на засадах практичного людинознавства (гуманітарознавства).
На основі аксіологічної, кроскультурної і постструктуралістської методології визначено детермінанти якості гуманітарно-світоглядної підготовки
інженерних кадрів та з’ясовано ціннісно-аксіологічну систему поглядів
майбутніх інженерів в умовах цивілізаційного розвитку. Особливу увагу
приділено з’ясуванню напрямів модернізації практичних компетенцій
інженерних кадрів в контексті технократичного суспільства та обгрунтовано
логіку формування гуманітарно-світоглядної культури як домінуючої матриці
нової філософії інженерної освіти. Автором сформовано концепцію
особливостей гуманітарно-світоглядної підготовки інженерних кадрів (україно-
польський досвід) в сучасних умовах, окреслено проблемне поле модернізації
особливостей гуманітарно-світоглядної підготовки інженерних кадрів та
обґрунтовано шляхи удосконалення нової філософії інженерної освіти.
В диссертации разработаны концептуальные основания особенностей
гуманитарно-мировоззренческой подготовки инженерных кадров (украино-польский опыт), в контексте которого представлена экспликация гуманизации
инженерного образования в философском дискурсе и проанализирована
синергетика гуманизма и технократизма как оснований философии подготовки
современного инженера для объяснения закономерностей создания сложных
человекомерных систем. Среди основных компетенций инженерных кадров
следует выделить: коммуникативность, ответственность, рефлексию,
способность к сотрудничеству, пррофессиональную самостоятельность,
способность к саморазвитию, инициативность, творческую самостоятельность.
В процессе информатизации начинают формироваться нетрадиционные виды
инженерной деятельности (системотехническая, социотехническая, инженерно-
психологическая, проектирования), что обусловлено объективными
потребностями и изменениями структуры инженерной деятельности,
расширением объема знаний, которые используются инженером. Среди
базисных компетенций выделены – методологическая, технологическая,
нормативно-правовая, креативная, коммуникативная, проектирования,
управленческая, научно-исследовательская, формирование которых
обеспечивается соответствующими дисциплинами. В контексте
методологических подходов (системного, структурного, диалектического,
герменевтического, структурно-функционального, синергетического,
междисциплинарного) представлена характеристика инженерного
образования как сложного социального феномена и концепта философии
образования, его влияния на процессы гуманитарно-мировоззренческой подготовки специалистов (на примере Украины и Польши) и раскрыта
специфика инженерной деятельности, которая должна базироваться на
основах практического человековедения. Доказана система гуманизации
технического образования в Украине и Польше, которая предвидит не только
увеличение часов в блоке гуманитарных дисциплин, но и проникновение
гуманистических идей в естественно-научные и технические науки. На
основании аксиологической, кросскультурной и постструктуралистской
методологии определены детерминанты качества гуманитарно-
мировоззренческой подготовки инженерных кадров и определена ценностно-
аксиологическая система взглядов будущих инженеров в условиях
цивилизационного развития. Автором исследована специфика функций
выпускников технического университета требует органического соединения
личностных и профессиональных качеств, широкой образованности, а
поэтому подготовка специалистов-инженеров должна базироваться на
основании практического человековедения.
Особенное внимание уделено обоснованию направлений модернизации
практических компетенций инженерных кадров в контексте
технократического общества и обоснована логика формирования
гуманитарно-мировоззренческой культуры как доминирующей матрицы
новой философии инженерного образования. Сделан вывод, что от того,
настолько усиленной будет гуманитарная и инновационно-гуманистическая
составляющая функционирования технических университетов Украины и
Польши, непосредственно будет зависеть конкурентоспособность самих
университетов, а также выпускников на национальном и мировом рынке
труда. Одним из основных направлений повышения эффективности процесса
гуманитарной подготовки будущих инженеров выделена интенсификация
мировоззренческой подготовки специалистов инженерного профиля во время
получения образования в высшем техническом учебном заведении. Для
новых социальных условий нужен специалист, который способен решать не
только технические задачи, но и задачи коммуникативного и концептуального
характера, что требует становление его социокультурной компетентности.
Ценностно-аксиологическая система взглядов будущих инженеров в условиях
цивилизационного развития – это необходимое условие целостной развитой
личности, которая определяет духовно-моральные ценности основой
социокультурной компетентности, которые, в свою очередь, есть составляющей
профессиональной компетентности инженера. Таким образом, гуманитаризация
высшего образования органически соединила черты инженерного образования
с социально-психологическими, коммуникативными и культурологическими
основаниями в одно единое целое, ибо только при этом условии возможно
формирование всесторонне развитой личности будущего инженера.
Именно в этом направлении должна формироваться гуманитарно-
мировоззренческая культура как главная матрица инженерного образования и
развития будущих инженерных кадров. Автором сформирована концепция
особенностей гуманитарно-мировоззренческой подготовки инженерных
кадров (украино-польский опыт) в современных условиях, очерчено проблемное поле модернизации особенностей гуманитарно-
мировоззренческой подготовки инженерных кадров и обоснованы пути
усовершенствования новой философии инженерного образования.
In the thesis the conceptual basis features of humanitarian and ideological
training of engineers (Ukraine-Polish experience) are elaborated, in the context of
which the research of explication of humanization of engineering education in a
philosophical discourse is done and analyzed the synergy of humanism and
technocracy as the philosophy of preparation of the modern engineer to explain
the patterns of creation complex of human measurable systems. In the context of
methodological approaches (systemic, structural, dialectical, hermeneutic,
structural-functional, synergistic, multidisciplinary approach) showed the
characteristics of engineering education as a complex of social phenomenon and
concept of philosophy of education and its influence on the process of
humanitarian and ideological training of specialists (for example, Ukraine and
Poland) and revealed specifics of engineering, which is based on the principles of
practical human nature. Based on axiological, cross-cultural and poststructuralist
methodologies identified as determinants of humanitarian and ideological training
engineers and found value-axiological frame of future engineers in terms of
civilization development. Particular attention is given to clarify lines upgrading
practical skills of engineering personnel in the context of society and technocratic
logic and justified the formation of Humanities and Culture as the dominant
ideological matrix of the new philosophy of engineering education. The author of
the concept features formed humanitarian and ideological training engineers
(Ukrainian-Polish experience), outlines the problem field of modernization
features of humanities and ideological training engineers and reasonable ways of
improvement.
 
Date 2017-05-30T06:44:12Z
2017-05-30T06:44:12Z
2017
 
Type Other
 
Identifier Войдила Я. Б. Особливості гуманітарно-світоглядної підготовки інженерних кадрів (україно-польський досвід) : автореф. дис. ... канд. філософ. наук : 09.00.10 / Войдила Ян Богдан ; наук. кер. В. П. Андрущенко ; М-во освіти і науки України Нац пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - Київ, 2017. – 24 с.
http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/14328
 
Language uk
 
Publisher Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова