Філософська парадигма сучасних освітніх ландшафтів
ENPUIR - електронний архів наукових публікацій Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова
Переглянути архів ІнформаціяПоле | Співвідношення | |
Title |
Філософська парадигма сучасних освітніх ландшафтів
|
|
Creator |
Терепищий, Сергій Олександрович
|
|
Subject |
філософія освіти
освітній ландшафт зміни освітніх ландшафтів глобалізація регіоналізація Європа Україна философия образования образовательный ландшафт изменения образовательных ландшафтов глобализация регионализация Европа Украина philosophy of education educational landscape changes ateducational landscapes globalization regionalization Europe Ukraine 1:37]: 316.32 (043.3) |
|
Description |
Здійснено аналіз освітнього ландшафту у предметному полі філософії освіти, під яким розуміється філософський концепт для позначення сукупності просторових, соціально-економічних, політичних, культурних та антропологічних характеристик освіти, що змінюються у межах певного регіону у процесі збереження, передачі та виробництва знань. Описано ознаки, які відрізнять це поняття від інших способів репрезентації освітньої реальності: пластичність, динамічність, антропологічність, вітальність, просторовість, композиційність, семантичність, символічність, темпоральність, ритмічність, полімасштабність, гібридність, контекстуальність, ситуативніcть. Запропоновано загальну парадигму дослідження освітнього ландшафту як соціального явища. Показано три полюси, навколо яких центруються дослідження освітніх ландшафтів: суб’єктивний («індивідуум»), інтерсуб’єктивний («суспільство»), символічний («культура»). Виявлено п’ять основних підходів: індивідуальний, типологічний, метафоричний, конструктивістський та міфологічний. Окреслено перспективи досліджень у галузі типології та методів дослідження освітніх ландшафтів. Досліджено історичну ґенезу освітніх ландшафтів аграрного, індустріального та інформаційного суспільств. Виявлено діалектику впливу глобалізації та регіоналізації на освітні ландшафти ХХІ століття. Особливу увагу приділено змінам у європейському освітньому ландшафті. Також досліджено вплив цивілізаційних викликів на національні освітні ландшафти. Окреслено проблемне поле модернізації вітчизняної освіти та обґрунтовано шляхи удосконалення освітніх ландшафтів України. Осуществлен анализ образовательного ландшафта в предметном поле философии образования, под которым понимается философский концепт для обозначения совокупности пространственных, социально-экономических, политических, культурных и антропологических характеристик образования, которые изменяются в пределах определенного региона в процессе хранения, передачи и производства знаний. Предложена общая парадигма исследования образовательного ландшафта как социального явления. Описаны признаки, которые отличают это понятие от других способов презентации образовательной реальности: пластичность, динамичность, антропологичность, витальность, пространственность, композиционность, семантичность, символичность, темпоральность, ритмичность, полимасштабность, гибридность, контекстуальность, ситуативность. Показаны три полюса, вокруг которых центрируются исследования образовательных ландшафтов: субъективный («индивидуум»), интерсубьективний («общество»), символический («культура»). Выявлено пять основных подходов к образовательному ландшафту: индивидуальный, типологический, метафорический, конструктивистский и мифологический. Определены перспективы в области типологии и методов изучения образовательных ландшафтов. Проанализирована история образовательных ландшафтов аграрного, индустриального и информационного обществ. Описана диалектика влияния глобализации и регионализации на образовательные ландшафты XXI века. Произведена экспликация географических и пространственных понятий в философском и общенаучном дискурсе. Акцентируя внимание на философской мысли ХХ-ХХI веков, автор отстаивает точку зрения, согласно которой ландшафтные образы апеллируют к самым примитивным элементов сознания – переживания существующей реальностью собственного места в мире. Благодаря обращению к концепту телесности в феноменологической традиции показано принципиальное отличие «живого тела» и «физического тела». Акцентируя внимание на научных интерпретациях ландшафта, кратко проанализировали этимологию и структуру значений «landshaft». Особое внимание уделено интерпретациям ландшафта в отечественной научной традиции. Проанализирован трансдисциплинарный географический поворот и его вклад в развитие гуманитаристики. Обосновано, что унитарные и универсальные понятия человечества, в том числе целостность и авторитет индивидуального субъекта, смещаются на научные исследования, подчеркивая релятивизм знаний, культурную полифонию, а также социальное конструирование реальности. Проанализировано понятие «культурного ландшафта», «советского ландшафта», «геокультуры» и «географических образов». Рассматриваются попытки определить «универсальные» признаки ландшафта. Выявлены особенности влияния глобализма и альтернативного глобализма на изменения образовательных ландшафтов. Проанализировано, что глобализация сочетает в себе элементы интеграции и дифференциации – общие признаки, экстраполируются на единичные социальные группы, проходят широкую систему локализации, адаптируясь к условиям новой системы существования. Реальное и виртуальное в современном глобализационном обществе настолько переплетены, что становится все труднее определить их границы. Обоснованы стратегии совершенствования образовательного ландшафта Украины. Рассмотрены общие модели управления социальными системами, которые могли бы быть внедрены в украинский образовательный ландшафт. Основываясь на опыте отечественных и зарубежных исследователей в области образовательного менеджмента, проанализированы идеи теории управления и менеджмента в осуществлении контроля выполнения политических решений. Совершена попытка логически подойти к типовым моделям поиска выбора с помощью семантического анализа и синтеза понятий «модель», «образовательная политика» и «решение». Внимание сосредоточено на причинах, почему для Украины Болонский процесс оказался гибридным. Как видно, в случае Украины эта реформа вступила в противоречие не с автономной европейской университетской традицией, а с советской централизованной традицией. The analysis of the educational landscape is performed at the object field of philosophy of education. It refers to the philosophical concept which is tried to descript the totality of spatial, socio-economic, political, cultural and anthropological characteristics of education with ones changes at the particular region at the processes of preservation, transferring and production of knowledge. There are some features which distinguish the concept from other ways of education reality representation: flexibility, dynamism, anthropologism, vitality, spatiality, compositionality, semanticity, symbolism, temporality, rhythm, poly-scalability, hybridity, contextuality, situational nature. The general paradigm for researching of educational landscapes is proposed. The author demonstrated three poles for centering of education landscapes researches: subjective («individual»), inter-subjective («society»), symbolic («culture»). Five of main research approaches are detected: individual, typological, metaphorical, constructivistic and mythological ones. The perspectives of future researches at educational landscape typology and methodology are shown. The historical genesis of educational landscapes (agrarian, industrial, informational societies) is researched. The dialectic nature of globalization and regionalization influences on the educational landscapes of the XXI century was found. The special attention is pay for the changes at the European educational landscape. The influences of the civilization challenges on the national educational landscapes are also reviewed. The problem field of Ukrainian education modernization is sketched and the ways of Ukrainian educational landscapes development are substantiated. |
|
Date |
2017-06-21T12:11:05Z
2017-06-21T12:11:05Z 2016 |
|
Type |
Other
|
|
Identifier |
Терепищий С. О. Філософська парадигма сучасних освітніх ландшафтів : автореферат дис. ... докт. філос. наук : 09.00.10 / Сергій Олександрович Терепищий ; наук. конс. Е. М. Герасимова ; М-во освіти і науки України, Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - Київ, 2016. - 34 с.
http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/14755 |
|
Language |
uk
|
|
Publisher |
Видавництво НПУ імені М. П. Драгоманова
|
|