Релігійні практики традиції об'явлення: доктринальні основи, сутнісні особливості, характер функціонування
ENPUIR - електронний архів наукових публікацій Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
Релігійні практики традиції об'явлення: доктринальні основи, сутнісні особливості, характер функціонування
|
|
| Creator |
Кондратьєва, Вероніка Ігорівна
|
|
| Subject |
релігійні практики
культ ритуал обряд релігійний досвід релігійність релігійна ідентичність сотеріологія религиозные практики культ ритуал обряд религиозный опыт религиозность религиозная идентичность сотериология 291.14 : 291.37 |
|
| Description |
У дисертації вперше у вітчизняному релігієзнавстві запропоновано цілісний концептуальний підхід до релігійних практик як релігійного та соціокультурного феномену. З цією метою проаналізовано наявні у вітчизняному соціогуманітарному дискурсі тлумачення поняття «релігійні практики» та запропоновано авторське його тлумачення. Дисертантка, дистанціюючись від тлумачення релігійних практик виключно як практик церковних, доводить, що релігійні практики – це відкрита система взаємодії релігійних тексту та дій. Проаналізовано та уточнено основні інституціалізовані форми релігійної практики та запропоновано їх авторську ієрархічну схему: культ – ритуал – обряд. На цьому тлі, по-перше, показано сутнісну відмінність ритуалу в архаїчних, традиційних та сучасних суспільствах, по-друге, обґрунтовано необхідність розмежування понять «ритуал» та «релігійний ритуал». Аналізуючи специфіку релігійних практик релігій традиції об’явлення дисертантка показує, що кардинальні відмінності догматичних засад та соціокультурних виявів релігійної практики релігій традиції об’явлення супроводжуються єдністю сотеріологічних інтенцій – досягнення єдності з Богом, реалізація яких здійснюється в земному житті. Поряд з вказаним, чільна увага у дисертації приділяється вивченню особливостей функціонування релігійних практик у суспільстві. В диссертации впервые в отечественном религиоведении предложен целостный концептуальный подход к изучению религиозных практик как религиозного и социокультурного феномена. С этой целью проанализированы имеющееся в отечественном социогуманитарном дискурсе толкования понятия «религиозные практики» и предложена авторская его дефиниция. Диссертантка, дистанцируясь от толкования религиозных практик исключительно как практик церковных, доказывает, что религиозные практики – это открытая система взаимодействия религиозных текстов и действий. Проанализировано основные институциолизованные формы религиозной практики и предложено их авторскую иерархическую схему: культ – ритуал – обряд. На этом фоне, во-первых, показано сущностное отличие ритуала в архаичных, традиционных и современных обществах, во-вторых, обоснована необходимость разграничения понятий «ритуал» и «религиозный ритуал». Раскрыты догматические основания религиозных практик религий традиции откровения и показано, что, во-первых, религиозные практики иудаизма направленные на реализацию данного в Торе закона в земной жизни путем совершенствования одного народа; во-вторых, существующее многообразие христианских религиозных практик обусловлено рядом противоречивых толкований природы Христа и Его искупительной жертвы – спецификой толкования Евхаристии (понимание ее содержания может существенно отличаться у представителей разных конфессий), направленное на достижение общей цели – Царства Божия, вхождение в который происходит еще в земной жизни; в-третьих, специфику исламской религиозной практики – она стремиться вывести человека и сообщество за рамки этнических и национальных границ, направлены сформировать новое справедливое общество (исламскую умму), вхождение в которую станет залогом земного счастья и дальнейшего спасения. Анализируя специфику религиозных практик религий традиции откровения диссертантка показывает, что кардинальные отличия догматических основ и социокультурных проявлений религиозной практики религий традиции откровения сопровождаются единством сотериологических интенций – достижение единства с Богом, реализация которого осуществляется в земной жизни. В диссертации показано, что религиозные практики религий традиции откровения направленные на формирование конфессиональной религиозности, которая предусматривает признание определенных внешних образцов, способствуя тем самым консолидации группы. На этом фоне подчеркивается, что современный кризис теизма, который сопровождается религиозным ренессансом и атомизацией индивидуального духовного поиска, способствует формированию внецерковной религиозности, высокая степень социальной индифферентности которой способствует дезинтеграции социальных групп. In the thesis for the first time in the domestic religious studies, a holistic conceptual approach to the study of religious practices as a religious and sociocultural phenomenon. For this purpose, is analyzed the definition of «Religijys practices» whom were used in domestic sociohumantarian discourse. Author distancing himself from the interpretation of religious practices solely as a practitioner of the church, proves that religious practices are an open system of interaction of religious texts and actions. The main institutionalized forms of religious practice are analyzed and their author's hierarchical system is suggested as: cult - ritual - rite. Against this background, firstly, is shown the essential difference between the ritual in archaic, traditional and modern societies, secondly, the necessity of distinguishing between the concepts «ritual» and «religious ritual». The dogmatic foundations of the religious practices of religions of the revelation tradition are revealed and it is shown that, firstly, the religious practices of Judaism are aimed at realizing the Torah law in earthly life by perfecting one people, secondly, the existing diversity of Christian religious practices is due to a number of contradictory interpretations of the nature of Christ and His atoning sacrifice - the specifical of the Eucharist (the understanding of its contents may differ significantly from representatives of different faiths), aimed at achieving a common goal - the Kingdom of God, Even in mortal life; Thirdly, the specificity of Islamic religious practice - it strives to bring a person and community beyond ethnic and national borders which directed to form a new fair society (Islamic ummah), the entering into will become a pledge of earthly happiness and further salvation. Analyzing the specifics «religious practices» of religions of the revelation tradition, the author shows that the cardinal differences between the dogmatic foundations and the sociocultural manifestations are accompanied by the unity of the soteriological intentions - the achievement of unity with God, the realization of which is realized in terrestrial life. In the thesis it is shown that the religious practices of religions of the tradition of revelation are aimed at the formation of confessional religiosity, which provides for the recognition of certain external samples, thus contributing to the consolidation of the group. Against this background, it is emphasized that the modern crisis of theism, which is accompanied by a religious renaissance and the atomization of individual spiritual search, contributes to the formation of extra religiosity, a high degree of social indifference which contributes to the disintegration of social groups. |
|
| Date |
2017-06-30T10:05:21Z
2017-06-30T10:05:21Z 2017 |
|
| Type |
Other
|
|
| Identifier |
Кондратьєва В. І. Релігійні практики традиції об'явлення: доктринальні основи, сутнісні особливості, характер функціонування : автореферат дис. ... канд. філос. наук : 09.00.11 / Вероніка Ігорівна Кондратьєва ; наук. кер. В. Д. Бондаренко ; М-во освіти і науки України, Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - Київ, 2017. - 29 с.
http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/14855 |
|
| Language |
uk
|
|
| Publisher |
Видавництво НПУ імені М. П. Драгоманова
|
|