Архетипіка старості в релігійній традиції
ENPUIR - електронний архів наукових публікацій Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
Архетипіка старості в релігійній традиції
|
|
| Creator |
Ангелова, Ангеліна Олегівна
|
|
| Subject |
старість
старіння релігійна геронтологія геронтософія архетипіка релігійно-історичні моделі старості геротрансценденція старость старение религиозная геронтология геронтософия архетипика религиозно-исторические модели старости геротрансценденция old age aging religious gerontology gerontosophy archetypology religious historical models of old age gerotranscendence 2–556:392.2–053.9 |
|
| Description |
У дисертації вперше в українському релігієзнавстві здійснено комплексне дослідження в галузі релігійної геронтології. Було розглянуто проблеми духовного життя особистості на етапі геронтогенезу, проаналізовані фактори прогресування релігійної свідомості в літньому віці та головні риси реструктуризації релігійності старіючих людей. Також здійснено типологічне дослідження релігійно-історичних моделей старості, виокремлено універсальні та варіативні характеристики релігійного-етичного ідеалу пізнього віку, проаналізовано гендерні аспекти релігійної рефлексії старості, з’ясовано історичні витоки та релігійно-світоглядне обґрунтування утримання недієздатних літніх осіб. Було досліджено первісні моделі осмислення пізнього віку, міфологічні архетипи старості, розкрито світоглядно- релігійні причини архаїчного геронтоциду. З’ясовано зміст концепту «старість» у слов’янських народних віруваннях, окреслені традиції української етнопедагогіки та громадського догляду за людьми похилого віку. Описано різноманіття релігійних моделей останнього періоду земного життя людини в етнічних релігіях: давньоєгипетських віруваннях, зороастризмі, індуїзмі, даосизмі, конфуціанстві, синтоїзмі та іудаїзмі. Проаналізовано характер осмислення старості у світових релігіях – буддизмі, ісламі та християнстві. Описано сучасні трансформації традиційних моделей старості в світовій та українській культурах. Обґрунтовано, що релігійний світогляд спрощує проблему вибору способу життя в пізньому віці, оскільки кожне віровчення містить історичний досвід осмислення старості й смерті. Виявлено головні тенденції сучасної геронтософської рефлексії та богословських адаптацій традиційних образів старості до сьогоденних реалій, роль релігійного світогляду у виборі індивідуальної стратегії старіння. Розкрито зміст, напрямки та перспективи діяльності українських і світових релігійних організацій у справах удосконалення системи опіки над літніми людьми та загальної нейтралізації негативних наслідків демографічного старіння населення. В диссертации впервые в украинском религиоведении осуществлено комплексное исследование в области религиозной геронтологии. Были рассмотрены проблемы духовной жизни личности на этапе геронтогенеза, выявлено положительное и отрицательное влияние религиозности на жизнь пожилого человека, проанализированы факторы прогрессирования религиозного сознания в позднем возрасте и главные черты реструктуризации религиозности стареющих людей. В результате анализа сакральных первоисточников, фольклорно-этнографических материалов и большого количества научной литературы выявлены ведущие тенденции религиозной рефлексии старости, осуществлено типологическое исследование исторических моделей позднего возраста, выделены универсальные и вариативные характеристики вероисповедноэтического идеала старости. Проанализированы гендерные аспекты религиозного осмысления финала человеческой жизни, в частности, феномен гендерно-возрастной асимметрии старения, а также явление половой унификации престарелых мужчин и женщин в религиозных общинах. Указаны главные типы отношения к пожилым членам традиционных сообществ, выяснены исторические истоки и религиозно- мировоззренческое обоснование опеки над недееспособными старыми людьми. Показано, что, несмотря на разное статусное значение и специфику смысловой наполненности жизненного цикла архаического и современного человека, старость является исторической константой человеческого бытия. Доказано, что архетипы старости являются сквозным структурно-семантическим компонентом мифологического мышления. Выявлена семиотическая множественность архетипов Старца и Старухи, мифологем поиска бессмертия и долголетия, знаковые аналогии старости и младенчества, а также антагонизм бинома старости и юношества. Раскрыты мировоззренческие причины архаического геронтоцида, кроющиеся в различных догматических и мифологических интерпретациях ритуального убийства стариков. Выяснено содержание концепта «старость» в славянских народных верованиях, его дальнейшие трансформации под влиянием христианской культуры. Обозначены традиции украинской этнопедагогики, которая воспитывала у молодежи уважение к старшему поколению, формируя в народной ментальности по большей части положительный образ старости. Описано многообразие религиозных моделей последнего периода земной жизни человека: образ «доброй старости» в древнеегипетских верованиях; толкование старения как демонического загрязнения в зороастризме; эзотерический иммортализм вероучения даосов, разумеющий старческую дряхлость главным врагом на пути к постижению Дао и бессмертию; сакрализация пожилых людей в конфуцианстве; старость как символ быстротечности земной жизни в индуизме; гармоничная модель финала земного бытия в иудаизме. Рассмотрены геронтософские аспекты мировых религий. Отмечено, что старость является одним из ведущих образов буддизма, мощным мотивом, стимулирующим адептов заниматься духовной практикой с ранних лет. Выявлено, что в исламской традиции старость считается имманентным свойством человеческого бытия, которому противостоит вечный, безвременный, неизменной мир Аллаха. Показано, что христианство создало метафизический образ святой старости, которая считается идеальным финалом жизни верянина. Обнаружены главные тенденции современного отношения к позднему возрасту: с одной стороны, исторические модели старости теряют свою актуальность, с другой стороны, традиционная религиозная геронтологическая рефлексия продолжает влиять на общественное мировоззрение. Отмечено, что современная мультикультурная социальная среда позволяет индивиду выбирать стратегию собственного старения. Обосновано, что религиозное мировоззрение упрощает проблему выбора образа жизни в позднем возрасте, поскольку каждое вероучение содержит исторический опыт осмысления старости и смерти. Выяснено, что из-за непрерывного роста среднего возраста членов общин лидеры традиционных церквей и новых религиозных движений адаптируют догматические образы старости к современным реалиям. Раскрыто значение, функции и перспективы деятельности украинских и мировых религиозных организаций в совершенствовании системы опеки над пожилыми людьми, обнаружены наиболее перспективные направления работы духовенства и волонтеров религиозных общин с геронтологическим контингентом. Проанализировано положительное влияние такой деятельности на нейтрализацию негативных последствий демографического старения населения. Оговорено, что благотворительная активность религиозных организаций является действенным методом миссионерской работы с населением пожилого возраста, а также фактором суггестивного влияния, способного изменять общественное поведение и электоральные решения пожилых людей. This thesis is the first attempt of a comprehensive research in the field of religious gerontology in Ukrainian religious studies. The author examined the problem of the individual’s spiritual life at the gerontogenesis stage, analyzed the factors of the progression of religious consciousness in old age and the main features of the restructuring of the older people’s religiousness. The dissertation contains also a typological study of religious-historical models of old age, a description of universal and variable characteristics of the religious-ethical ideal of the late age, the analysis of gender aspects influencing the religious reflection on the older age, the study of historical sources and the religious-philosophical substantiation of the incapacity of the elderly. Then, the subject of study were the primeval models of comprehension of the late age, mythological archetypes of old age, philosophical and religious reasons of archaic gerontocide, the content of the «old age» concept in Slavic folk beliefs, the traditions of Ukrainian ethnopedagogy and public care of the elderly. The thesis explores also the diversity of religious models of the last period of human life in ethnic religions (Ancient Egyptian religion, Zoroastrianism, Hinduism, Taoism, Confucianism, Shintoism and Judaism), the nature of understanding old age in world religions – Buddhism, Islam and Christianity. The modern transformations of traditional models of old age in world and Ukrainian cultures are described. It is substantiated that the religious world view simplifies the problem of choosing a way of life at a later age, because each doctrine contains historical experience of comprehension of old age and death. The author focuses on the main tendencies of modern gerontosophical reflection on theological adaptations of traditional images of old age under present realities, on the role of religious ideology in choosing an individual strategy for aging. In addition, the researcher revealed the role of Ukrainian and worldwide religious organizations as well as of volunteers belonging to religious communities in improving the system of care for the elderly, identified the content of clergy’s activities aimed at neutralization of the negative effects of demographic aging in population. |
|
| Date |
2018-07-24T13:35:51Z
2018-07-24T13:35:51Z 2018 |
|
| Type |
Other
|
|
| Identifier |
Ангелова, А. О. Архетипіка старості в релігійній традиції : автореф. дис. ... докт. філос. наук : 09.00.11 / Ангелова Ангеліна Олегівна ; [наук. консул. В. Д. Бондаренко] ; М-во освіти і науки України ; Нац. пед. ун-т імені М. П. Драгоманова. - Київ, 2018. – 36 с.
http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/20134 |
|
| Language |
uk
|
|
| Publisher |
Видавництво НПУ імені М. П. Драгоманова
|
|