Інтелект і мислення в концептах сучасної епістемології
ENPUIR - електронний архів наукових публікацій Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
Інтелект і мислення в концептах сучасної епістемології
Intelligence and thinking in concepts of contemporary episthemology |
|
| Creator |
Гальченко, М. С.
|
|
| Subject |
когнітивістика
інтелект мислення пізнання суб’єкт структура теорія cognitive science intellect thinking cognition subject structure theory 130.2;37.03 |
|
| Description |
Актуальність дослідження. Сучасні дискусії про знання в умовах інформаційного світу демонструють зростаючу актуальність питання про філософський і освітній статус концепції когнітивності, в контексті якої визначають можливості інтелекту і діяльності мислення. Зростання кількості когнітивних теорій в останній час показує необхідність аналізу їх взаємозв’язку з процесом пізнання і продуктивним мисленням. Постановка проблеми. В чому полягає сенс когнітивності в процесах розвитку сучасних епістемологічних дискурсів, центральне місце в яких належить питанням інтелекту, його відношення зі структурами життєдіяльності, мисленням і спілкуванням індивідів? Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема когнітивності в останні роки привернула увагу ряду вітчизняних і зарубіжних дослідників. Її вивченню присвячені роботи Р. Болбакова, В. Раєва, В. Нечаєва, Ф. Крейка, П. Цвєткова, М. Зав’ялової, І. Соловйова, Дж. Лакоффа, Т. Хілла, Г. Говарда та інших. Окреме місце займають роботи Ю.Шилкова, К.Лоренца, К.Поппера, У.Мотурано, Ф. Варели та інших по вивченню інтелекту в когнітивному процесі. Постановка завдання. В результаті динаміки розвитку суспільства, заснованого на знаннях, інформації, творчості, виникає необхідність аналізу процесу діяльності мислення в структурах когнітивності, які являють собою складні внутрішні механізми. Водночас пізнання і продуктивне мислення є постійними процесами конструювання світу в системах соціального життя і міжіндивідуального спілкування. В межах статті визначено завдання виявити основні стратегії розвитку інтелекту та мислення в процесах когнітивності. Виклад основного матеріалу. Епістемологічні структури не постають усвідомленим змістом мислення, проте вони визначають його конкретну форму. Даний феномен характерний як для повсякденного, так і наукового мислення. Зростання кількості когнітивних теорій виявляє їх соціальний аспект, зв’язок з бергсонівською теорією антиінтелектуального інтуїтивізму. Адаптація інтелекту до соціальної історії забезпечила мислення внутрішньою структурою у відповідності реаліям зовнішнього світу. Важливе значення у дослідженні когнітивності має концепція «автопоезису» – теорії самовідтворення живих систем. Це перша наукова теорія, що долає поділ розуму і матерії. Когнітивні передумови діяльності мислення слугують засобами міждисциплінарного співробітництва щодо його складних і суперечливих процесів. Висновки. Абстрактний характер інтелекту, який досягає свого найбільш повного вираження в науковому пізнанні і культурі, знаходить реалізацію в мисленні. Воно є результатом тривалої еволюції людства. Системне вивчення інтелекту і мислення породило міждисциплінарний розгляд «когнітивістики» на всіх рівнях теорії і конкретного життя. Продуктивність мислення при вирішенні глобальних проблем людського існування залежить від конкретних способів спілкування та діяльності індивідів. Urgency of the research. Contemporary discussions about knowledge in the information world demonstrate the growing relevance of the question of the philosophical and educational status of the concept of cognition, in the context of which determine the capabilities of intelligence and the activity of thinking. The growth of the number of cognitive theories in recent times shows the need to analyze their relationship with the process of knowledge and productive thinking. Target setting. What is the meaning of cognition in the development of contemporary epistemological discourses, the central place in which is the issue of intelligence, its relationship with the structures of life, thinking and communication of individuals? Analysis of recent research and publications. The problem of cognition in recent years has attracted the attention of a number of domestic and foreign researchers. The works by R. Bolbakov, V. Raev, V. Nechaev, F. Kreik, P. Tsvetkov, M. Zavialova, I. Soloviev, J. Lacoff, T. Hill, G. Howard and others are dedicated to the study. A separate place is taken by Y. Shilkova, K. Lorentz, K. Popper, U. Motoryano, F. Varela and others in studying intelligence in the cognitive process. Setting objectives. As a result of the dynamics of a society development based on knowledge, information, creativity, there is a need to analyze the process of thinking activity in the structures of cognition, which are complex internal mechanisms. At the same time, knowledge and productive thinking are constant processes of constructing the world in systems of social life and interpersonal communication. Within the article, the task is to identify the main strategies for the development of intellect and thinking in the processes of cognition. Presenting main material. Epistemological structures do not appear to be the conscious meaning of thinking, but they define its concrete form. This phenomenon belong to both everyday and scientific thinking. The growth of the number of cognitive theories reveals their social aspect, the connection with the Bergsonian theory of anti-intellectual intuitionism. Adaptation of intelligence to social history provided the thinking with the internal structure in accordance with the realities of the outside world. Of great importance in the study of cognition is the concept of "autopoiesis" - the theory of self-reproduction of living systems. This is the first scientific theory that overcomes the division of reason and matter. The cognitive preconditions of the activity of thinking serve as means of interdisciplinary cooperation on its complex and contradictory processes. Conclusions. The abstract character of the intellect, which achieves its most complete expression in scientific knowledge and culture, is realized in thinking. It is the result of the long evolution of mankind. Systemic study of intelligence and thinking has given rise to a multidisciplinary examination of "cognitive science" at all levels of theory and life. The productivity of thinking in solving global problems of human existence depends on specific ways of communication and activities of individuals. |
|
| Date |
2018-07-25T13:30:52Z
2018-07-25T13:30:52Z 2018 |
|
| Type |
Article
|
|
| Identifier |
Гальченко, М. С. Інтелект і мислення в концептах сучасної епістемології = Intelligence and thinking in concepts of contemporary episthemology / М. С. Гальченко // Освітній дискурс. Гуманітарні науки : збірник наукових праць = Educational discourse. Humanities sciences : collection of scientific papers. – Київ : "Видавництво "Гілея", 2018. – Вип. 5. – С. 7-16.
http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/20144 |
|
| Language |
uk
|
|
| Publisher |
"Видавництво "Гілея"
|
|