“Молоді платформи” – традиційні уявлення і реальність (геодинамічний аспект)
Електронний науковий архів Науково-технічної бібліотеки Національного університету "Львівська політехніка"
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
“Молоді платформи” – традиційні уявлення і реальність (геодинамічний аспект)
“Young platform” – traditional intelligence and reality (geodynamic aspect) “Молодые платформы” – традиционные представления и реальность (геодинамический аспект) |
|
| Creator |
Ступка, О.
Stupka, O. Ступка, О. |
|
| Contributor |
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
Institute of Geology and Geochemistry of Combustible Minerals of the NAS of Ukraine Институт геологии и геохимии горючих ископаемых НАН Украины |
|
| Subject |
“молода платформа”
байкаліди каледоніди варисциди покривно-складчасті структури суперконтинен терейн “young platforms” Baikalides Caledonides Variscides overthrust-folded structures supercontinent terrain молодая платформа байкалиды каледониды варисциды покровно-складчатые структуры суперконтинент террейн 551.24 |
|
| Description |
Мета. Перехід теоретичної тектоніки на мобілістичні позиції змінив уявлення про природу геологічних процесів, відповідно і підходи до переосмислення на новому якісному рівні поглядів на тектонічну природу областей, які традиційно трактуються як “молоді платформи” і уявлення про які формувалися на класичному вченні про геосинкліналі. Методика. Важливим компонентом геодинамічної основи аналізу є мобілістична теорія тектогенезу. Методика досліджень передбачає: формаційний аналіз протерозойських і фанерозойських товщ, структурний аналіз, палеогеографічні і палеогеодинамічні реконструкції. Для міжрегіональної кореляції використовували методи порівняльного аналізу (стратиграфічного, формаційного, тектонічного). Результати. Становлення “молодих платформ” як особливого тектонічного елемента біосфери традиційно визначали геосинклінальною передісторією. Приймалося, що їх структурний план розвивався під дією диференці- йованих вертикальних тектонічних рухів, які були похідними від процесів геосинклінальної складчастості. Такий постулат набув аксіоматичної форми і підпорядкував собі майже на півстоліття напрям думок багатьох дослідників. На схемах тектонічного районування території України традиційно виділяють дві молоді платформи – Скіфську на півдні і Західноєвропейську на заході. Однак наявні уявлення про їхню будову і розвиток базувались на положеннях, які вже суперечать новому геолого-геофізичному матеріалу і не відповідають рівню сучасної теоретичної тектоніки. У новітній інтерпретації Скіфська платформа трактується як “Скіфський терен”, який в інтервалі 1100–950 млн р. був складовою епігренвільського суперконтиненту Родінії. Після його розпаду (850–650 млн р.) Скіфський терейн приєднується до Східноєвропейського кратону. У пізньому протерозої – ранньому палеозої у зоні колізії формується деформаційний пояс, який сьогодні документується зеленосланцевим комплексом і системою насувів у нижньопалеозойській товщі. На тектонічній карті Заходу України виділяється зона, яка у формі трикутника виклинюється між Східноєвропейською платформою і Карпатською спорудою. Її розглядають як фрагмент молодої Західноєвропейської платформи, яка займає територію варисцид Західної і Східної Європи. Проведені дослідження показали, що в межах цієї області варисцид ні в байкальську, ні в каледонську епохи жодні тектонічні структури не сформувалися. Ця ділянка земної кори об’єднує алохтонні структури земної кори різного віку, будови і генезису. Цей мікроплитний структурний ансамбль з мозаїчним стилем будови має колізійне походження в результаті різнонапрямленої взаємодії континентів Гондвани, Лавразії і Балтики. Аналіз наявного матеріалу, з урахуванням нової геолого-геофізичної інформації, свідчить про те, що в межах Західної і Центральної Європи відсутні ознаки, які би давали підставу трактувати цю ділянку земної кори як “молоду платформу”, а, відповідно, немає підстав відстоювати в межах варисцид “молодої Західноєвропейської платформи” взагалі. Наукова новизна. Переосмислено погляди на тектонічну природу “молодих платформ”. Проведені дослідження показали, що той набір ознак, який слугував основою для виділення ділянок земної кори як “молоді платформи”, з позицій сучасної теоретичної тектоніки виявився неслушним. Практична значущість. Шар’яжна концепція формування в осадовій товщі структур у таких регіонах визначає нетрадиційний і перспективний напрямок пошуків вуглеводнів у насувних і піднасувних, тобто в нових за своєю тектонічною позицією, структурах. Purpose. Transition of theoretical tectonics to the mobilistic position has changed a notion of the nature of geological processes, and hence approaches to re-comprehesion on the new high-quality level of views of the tectonic nature of the areas which are traditionally interpreted as “young platforms”, and notions of which were based on the classical studies of geosynclines. Methodology. Mobilistic theory of tectogenesis is the important component of the geodynamics basis of the analysis. Methodology of investigations include: formational analysis of Proterozoic and Phanerozoic series, structural analysis, and paleogeographic and paleogeodynamic reconstruction. For interregional correlation the methods of comparative analysis (stratigraphic, formational, tectonic) were used. Findings. Formation of the “young platforms” as an especial tectonic element of the lithosphere traditionally was distinguished by geosynclinal pre-history. It was accepted that their structural plan was developed under the influence of differential vertical tectonic movements that were derivatives from the processes of geosynclinal folding. Such a postulate has gained an axiomatic form and has submitted to itself the direction of the thoughts of many investigator for almost a half-century. On the schemes of tectonic regioning (zoning) of the Ukraine’s territory, two young platforms are traditionally distinguished, namely: Scythian one in the south and the West-European in the west. But existing notion of their structure and evolution were based on the principles that already are contrary to new geological-geophysical material and are out of accordance with the level of the modern theoretical tectonics. iIn the recent interpretation, the Scythian platform is interpreted as “Scythian terrain” which was a constituent part of Epi-Grenville Supercontinent of Rodinia at an interval of 1100 to 950 mln years. After its disintegration (850–630 mln y.) the Scythian terrain joined up with the East European Craton. In the Late Proterozoic – Early Paleozoic in the zone of collision the deformation belt is formed that is now documented as a green shale complex and a system of overthrusts in the Lower Paleozoic series. On the tectonic map of the West Ukraine one can distinguish a zone which is thinning out between the East European Platform and Carpathian construction in the form of triangle. It is considered as a fragment of the young West European Platform which occupies the territory of Variscides of West and East Europe. Executed investigations have shown that within the limits of this area of Variscidesthat no tectonic structures have been formed neither during the Caledonian or Baikalian epochs. This plot of the Earth’s crust consolidates allochtonous structures of different age, structure, and genesis. This microplate structural ensemble of mosaic style of structure have a collisional origin as a result of the different –directed interaction of the Gondwana, Lavrasia, and Baltic continents. The analysis of the existing material, taking into consideration new geological-geophysical information, testifies to that within the limits of Western and Central Europe is absent such a set of indications which give grounds to interpret that plot of the Earth’s crust as the “young platform”, and correspondingly there are no reasons to maintain the “young West European Platform” within the limits of Variscides on the whole. Originality. Notions of tectonic nature of the “young platforms” have been re-comprehended. Investigations have shown-that such a set of indications serve as the basis for distinguishing plots of the Earth’s crust as “young platforms” have turned out to be erroneous from the position of modern theoretical tectonics. Practical Value. Overthrust conception of the formation of structures in sedimentary series in such regions determine unconventional and perspective direction of search for hydrocarbons in overthrust and underthrust structures, that is to say – structures new by their tectonic position. Цель. Переход теоретической тектоники на мобилистические позиции сменило представление о природе основных геологических процессов, соответственно и подходы к переоценке на новом качественном уровне взглядов на тектоническую природу областей, которые традиционно трактуются как «молодые платформы» и представления о которых формировались на классическом учении о геосинклиналях. Методика. Важным компонентом геодинамического анализа является мобилистическая теория тектогенеза. Методика исследований включает: формационный анализ протерозойских и фанерозойских толщ; структурный анализ; палеогеографические и палеогеодинамические реконструкции. Для межрегиональной корреляции использовались методы сравнительного анализа (стратиграфический, формационный, тектонический). Результаты. Становление «молодых платформ» как особенного тектонического элемента литосферы традиционно определялось геосинклинальной предысторией. Принималось, что их структурный план развивался под действием дифференцированных вертикальных тектонических движений, которые являлись производными от процессов геосинклинальной складчатости. Такой постулат приобрел аксиоматический характер и подчинил себе на полстолетия направление мысли многих исследователей. На схемах тектонического районирования территории Украины традиционно выделяют две молодые платформы – Скифскую на юге и Западноевропейскую на западе. Существующие представления об их строении и развитии базировались на положениях, которые уже входят в противоречия с новыми геолого-геофизическим материалом и не соответствуют уровню современной теоретической тектоники. В новейшей интерпретации Скифская платформа трактуется как “Скифский терейн”, который в интервале 1100–950 млн лет был составной частью эпигренвильского суперконтинента Родиния. После его распада (850–630 млн лет) Скифский терейн присоединяется к Восточноевропейскому кратону. В позднем протерозое – раннем палеозое в зоне коллизии формируется деформационный пояс, который сегодня документируется зеленосланцевым комплексом и системой северовергентных надвигов в палеозойской толще. На тектонической карте Украины на западе выделяется зона, которая в форме треугольника вклинивается между Восточноевропейской платформой и Карпатским сооружением. Она рассматривается как фрагмент молодой Западноевропейской платформы, которая занимает территорию варисцид Западной и Восточной Европы. Проведенные исследования показали, что в пределах этой области варисцид ни в байкальскую, ни в каледонскую эпохи никакие тектонические структуры не в пределах этой области варисцид ни в байкальскую, ни в каледонскую эпохи никакие тектонические структуры не формировались. Этот участок земной коры объединяет аллохтонные структуры разного возраста, строения и генезиса. Этот микроплитный структурный ансамбль с мозаичным строением имеет коллизионное происхождение в результате разнонаправленного взаимодействия континентов Гондваны, Лавразии и Балтики. Анализ имеющегося материала, с учетом новой геолого-геофизической информации, свидетельствует о том, что в пределах Западной и Центральной Европы отсутствует тот набор признаков, которые давали бы основания трактовать этот участок земной коры как “молодую платформу”, а, соответственно, нет оснований отстаивать в пределах варисцид “молодой Западноевропейской платформы” вообще, а в пределах запада Украины в частности. Научная новизна. Выполненные исследования позволяют констатировать, что в данное время нет оснований выделять этот структурный элемент земной коры как “молодая платформа”. Практическая значимость. Шарьяжная концепция формирования в осадочной толще структур в таких регионах определяет нетрадиционные и перспективные направления поисков углеводородов в надвиговых и поднадвиговых, т. е. в новых, по своей тектонической позиции, структурах. |
|
| Date |
2019-05-21T11:10:52Z
2019-05-21T11:10:52Z 2018-02-26 2018-02-26 |
|
| Type |
Article
|
|
| Identifier |
Ступка О. “Молоді платформи” – традиційні уявлення і реальність (геодинамічний аспект) / О. Ступка // Геодинаміка : науковий журнал. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2018. — № 1 (24). — С. 51–59.
http://ena.lp.edu.ua:8080/handle/ntb/45001 Stupka O. “Young platform” – traditional intelligence and reality (geodynamic aspect) / O. Stupka // Heodynamika : naukovyi zhurnal. — Lviv : Vydavnytstvo Lvivskoi politekhniky, 2018. — No 1 (24). — P. 51–59. |
|
| Language |
uk
|
|
| Relation |
Геодинаміка : науковий журнал, 1 (24), 2018
Гарецкий Р. Г. Тектоника молодых платформ Евразии / Р. Г. Гарецкий. – М. : Наука, 1972. – 300 с. Иванов С. Н. Вопросы тектоники на между- народном колоквиуме “Варисциды Цент- ральной и Западной Европы” / С. Н. Иванов, В. Н. Пучков // Геотектоника. – 1975. – № 4. – С. 115–118. Исмагилов Д. Ф. Аллохтонные структуры Азовс- кого моря / Д. Ф. Исмагилов, В. И. Попков, А. Л. Терехов и др. // Докл. АН СССР. – 1991. – Т. 321. – № 4. – С. 792–795. Летавин А. И. Тафрогенный комплекс молодой платформы юга СССР / А. И. Летавин. – М. : Наука, 1978. – 148 с. Обыскалов А. К. Надвиги в фундаменте Скифской плиты / А. К. Обыскалов, А. Н. Марков, О. В. Грабкин // Геотек- тоника. – 1992. – №4. – С. 52–63. Попков В. И. Складчато-надвиговые дислокации в осадочном чехле Азовского моря / В. И. Попков // Геотектоника. – 2009. – № 4. – С. 84–93. Попович С. В. Развитие структур горизонталь- ного сжатия в пределах Азовского моря / С. В. Попович // Геология нефти и газа. – 1989. – № 1. – С. 22–25. Проблемы геологии и полезные ископаемые на XXVI сессии МГК (Париж, 7–17.VII.1980). – М. : Наука, 1983. – 210 с. Ступка О. С. О байкалидах юга европейской части СССР в свете новых теоретических концепций / О. С. Ступка // Тектоносфера Украины. – К. : Наук. думка, 1989. – С. 153–158. Ступка О. С. О тектонической структуре нижне- средне палеозойских отложений юго-за- падной и южной окраин Восточно-Евро- пейской платформы и возможный механизм ее формирования (в связи с проблемой неф- тегазоносности глубокозалегающих гори- зонтов) / О. С. Ступка // Геология и гео- химия горючих ископаемых. – 1991. – Вып. 77. – С. 13–23. Ступка О. С. Рифейский зеленосланцевый пояс юго-западной и южной окраины Восточно-Европейской платформы и его тектоническая природа / О. С. Ступка // Геотектоника. – 1993. – № 2. – С. 29–36. Ступка О. С. Чи Скіфська плита – частина молодої платформи? / О. С. Ступка // Геологія і геохімія горючих копалин. – 1994. – № 1. – С. 13–20. Ступка О. С. Насувні і піднасувні структури – новий перспективний об’єкт пошуків покладів нафти і газу в межах південно-західної окраїни Східно-Європейської платформи / О. С. Ступка // Проблема нафтогазового комплексу України. – К., 2002. – С. 30–46. Ступка О. С. Проблеми тектоніки України на сучасному етапі розвитку геологічної науки / О. С. Ступка // Геолог. – 2004. – № 2. – С. 48–54. Хераскова Т. Н. Распад Родинии и ранние стадии развития палеозойского океана / Т. Н. Херас- кова, В. А. Буш, А. Н. Диденко, С. Г. Самы- гин // Геотектоника. – 2010. – №1. – С. 5–28. Юго-западный край Восточно-Европейской плат- формы на Украине и в Молдавии / И. Б. Виш- няков, В. В. Глушко, Г. М. Поляковская и др. // Геология запада Восточно-Европейской плат- формы. – Минск : Наука и техника, 1981. – С. 22–35. Behr H.-J. The variscan belt in central Europe: main structures, geodynamic implication, open questions / H.-J. Behr, W. Engel, W. Franke, P. Giese, K. Weber // Tectonophysics. – Vol. 109. – 1984. – No. 1. – 2. – P. 15–40. EUROPROBE, 1996 – Litosphere Dynamics: Origin and Evolution of Continents. Published by the EURORROBE secretariate, Uppsala University, 1996. – 138 p. Mizerski W. Does the east European branch of the Caledonidws exist? / W. Mizerski, O. Stupka, І. Olczak-Dusseldorp // Bulletyn panstwowego Instytutu Geologicznego. – 2012. – № 449. – P. 109. Smith A. G. Some aspects of the Phanerozoic paleogeographic evolution of Europe / A. G. Smith // Zeitschrift der Deutschen Geologischen Gesselschaft. – 1996. – 147/z. – P. 147–168. Stupka O. S. Representation of the Permian Panteian clisintegration in early mezozoic structure of the Carpathians–Black Sea segment of continental margin of Tethys ocean / O. S. Stupka // First international Simposium on Carboniferous to Jurassic Pangea. – Calgary, Canada. – 1993. – 303 p. (Program and Abatracts). Stupka O. Uwagi owplywie struktury przedpola na formowanie sie frontu nasnnienc plasrcz owinowych / O. Stupka, W. Mizerski // Prz. Geol. – 2007. – Vol. 55. – No. 5. – P. 430–434. Gareckiy, R. G. (1972). Tectonics of the young platforms of Eurasia. Moscow: Nauka (in Russian). Ivanov, S. N., & Puczkov, V. N. (1975). Issues of tectonics at the international coloquium “Varicides of Central and Western Europe”. Geotectonics, (4), 115–118 (in Russian). Ismagilov, D. F., Popkov, V. I., Terekhov, А. А., & Shainurov, R. V. (1991). Allochthonic structures of the Azov Sea. In Reports of the Academy of Sciences of the USSR (Vol. 313, No. 4, pp. 792–795) (in Russian). Letavin, A. I. (1978). Tafrogenny complex of the young platform of the south of the USSR. Moscow: Nauka (in Russian). Obyskalov, A. K., Markov, A. N., & Grabkin, O. V. (1992). Navigations in the foundation of the Scythian plate. Geotectonics, (4), 52–63 (in Russian). Popkov, V. I. (2009). Fold-thrust thrust dislocations in the sedimentary cover of the Azov Sea. Geotectonics, (4),84–93 (in Russian). Popovicz, S. V. (1989). Development of horizontal compression structures within the Azov Sea. Geology of Oil and Gas, (1), 22–25 (in Russian). Problems of geology and minerals at the 26th session of the IGC (Paris, 7–17.VII. 1980). (1983). Moscow: Nauka (in Russian). Stupka, O. S. (1999). About baikalids of the south of the European part of the USSR in the light of new theoretical concepts. In A. V. Chekunov (Ed.), Tectonosphere of Ukraine (pp. 153–158). Kyiv, Naukova dumka (in Russian) Stupka, O. S. (1991). On the tectonic structure of the Lower Middle Paleozoic deposits of the southwestern and southern margins of the East European Platform and the possible mechanism of its formation (in connection with the problem of oil and gas content of deep-lying horizons). Geology and Geochemistry of Combustible Minerals, (77), 13–23 (in Russian). Stupka, O. S. (1993). Riphean greenschist belt of the south-western and southern margins of the East European Platform and its tectonic nature. Geotectonics, (2), 29–36(in Russian). Stupka, O. S. (1994). Is the Scythian plate a part of the young platform? Geology and Geochemistry of Combustible Minerals, (1), 13–20 (in Ukrainian). Stupka, O. S. (2002). Suspended and submerged structures – a new promising facility for the search for deposits of oil and gas within the southwestern outskirts of the East European Platform. The Problem of the Oil and Gas Complex of Ukraine, 30–46 (in Ukrainian). Stupka, O. A. (2004). Problems of the tectonics of Ukraine on the day-to-day development of geological science. Geologist of Ukraine, (2), 48–54 (in Ukrainian). Heraskova, T. N., Bush, V. A., Didenko, A. N., & Samygin, S. G. (2010). The disintegration of Rodinia and the early stages of the development of the Paleozoic ocean. Geotectonics, (1), 5–28 (in Russian). Vishniakov, I. B., Glushko, V. V., Pomianovskaya, G. M., Safarov, E. I., Khizhniakov, A. V., & Filschtinskyi, L. E. (1981). South-western edge of the East European platform in Ukraine and Moldova. In Geology of the west of the East European platform (pp. 22–35). Minsk: Science and Technology (in Russian) Behr, H., Engel, W., Franke, W., Giese, P., & Weber, K. (1984). The Variscan Belt in Central Europe: Main structures, geodynamic implications, open questions. Tectonophysics, 109(1–2), 15–40. doi:10.1016/0040-1951(84)90168-9 EUROPROBE, 1996 – Litosphere Dynamics: Origin and Evolution of Continents. (1996). Uppsala: EURORROBE secretariate, Uppsala University. Mizerski, W., Stupka, O., & Olczak-Dusseldorp, I. (2012). Does the East European branch of the Caledonides exist?. Biuletyn Państwowego Instytutu Geologicznego, 499, 109–118. Smith, A. G. (1996). Some aspects of the Phanerozoic paleogeographic evolution of Europe. Zeitschrift der Deutschen Geologischen Gesellschaft, 147–168. Stupka, O., & Mizerski, W. (2007). Uwagi o wpływie struktury przedpola na formowanie się frontu nasunięć płaszczowinowych. Przegląd Geologiczny, 55(5), 430–434 (in Polish). Stupka, O. S. (1993) Representation of the Permian Panteian clisintegration in early mezozoic structure of the Carpathians–Black Sea segment of continental margin of Tethys ocean. In First international Simposium on Carboniferous to Jurassic Pangea. Calgary, Canada. (303 p.) (Program and Abatracts). |
|
| Rights |
© Інститут геології і геохімії горючих копалин Національної академії наук України, 2018
© Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна Національної академії наук України, 2018 © Державна служба геодезії, картографії та кадастру України, 2018 © Львівське астрономо-геодезичне товариство, 2018 © Національний університет “Львівська політехніка”, 2018 © О. С. Ступка |
|
| Format |
51-59
9 application/pdf image/png |
|
| Coverage |
Львів
|
|
| Publisher |
Видавництво Львівської політехніки
|
|