Запис Детальніше

Емпіричне дослідження особливостей громадянської та національної самоідентифікції молоді: базові поняття та показники

Електронна бібліотека НАПН України

Переглянути архів Інформація
 
 
Поле Співвідношення
 
Relation http://lib.iitta.gov.ua/707160/
 
Title Емпіричне дослідження особливостей громадянської та національної самоідентифікції молоді: базові поняття та показники
The empirical study of peculiarities of youth civic and national self-identification: basic concepts and indicators
 
Creator Жадан, Ірина Василівна
 
Subject 1 Philosophy. Psychology
 
Description У руслі конструктивно-дискурсивного підходу самоідентифікацію розглянуто як гнучкий дискурсивний конструкт, що постійно трансформується у процесі соціальної взаємодії і зміни психосоціального досвіду особи. З огляду на роль комунікації у розвитку ідентифікаційних процесів запропоновано класифікацію самоідентифікацій на основі способу знаково-символьної взаємодії особи з іншими та світом. Вирізнено чотири рівні самоідентифікації, кожному з яких відповідає певний спосіб використання знаку як засобу: а) позначення ідентичності, б) символічного її осмислення, в) конструювання категорій і ідеалів, з якими особа себе ідентифікує, г) конструювання умов і правил перетворення реальності. Операціоналізовано базові поняття: національну самоідентифікацію визначено як усвідомлення приналежності до політичної нації – соціокультурної спільноти, що має свій досвід державності, традиції, міфи і символіку, спільні цінності і очікування щодо майбутнього; громадянську – як самовизначення особистості у континуумі проявів суб’єктності і ототожнення із спільнотою, члени якої готові і здатні до обстоювання своїх інтересів у відповідальній, конструктивній соціальній взаємодії. Таким чином вдалось розвести поняття і визначити показники громадянської і національної самоідентифікації та висунути припущення про особливості їх проявів на різних рівнях.
Following the constructivist and discourse approach to self-identification, it is defined a flexible discourse construct that constantly transforms in the process of social interaction and changes of psychological and social experiences of an individual. With view to the role of communication in the development of identification processes, the author proposes self-identification classification on the basis of the method of sign and symbol interaction of an individual with others and the broader environment. Certain method of using a sign as a means corresponds to one of the four identified levels of self-identification, which are a) identity marking; b) its symbolic comprehension; c) construction of categories and ideals which individuals identify themselves with; d) construction of conditions and rules of transforming the reality. Operationalization of the basic concepts allowed defining national identification as individual awareness of belonging to a political nation, which is a socio-cultural community with its experience of statehood, traditions, myths and symbols, common values and expectations of the future. Civic self-identification is defined as individual self-determination in the continuum of subjectity manifestations and identification with the community whose members are prepared and willing to defend their interests in the course of constructive social interaction. In this way the author separates the concepts and identifies the indicators of civic and national self-identification as well as puts forward an assumption about peculiarities of their manifestations on different levels.
 
Publisher Інститут соціальної та політичної психології НАПН України
Institute for Social and Political Psychology of the National Academy of Educational Sciences
 
Date 2017
 
Type Article
PeerReviewed
 
Format text
 
Language uk
 
Identifier http://lib.iitta.gov.ua/707160/1/Zhadan_2017.pdf
- Жадан, Ірина Василівна (orcid.org/0000-0001-5274-574X <http://orcid.org/0000-0001-5274-574X>) (2017) The empirical study of peculiarities of youth civic and national self-identification: basic concepts and indicators Scientific Studies in Social and Political Psycholog, 1 (39(42)). pp. 60-68. ISSN 2309-8287