Повсякдення інтернованих вояків-українців у таборі Ліберець, ЧСР: спроба візуалізації (за матеріалами ЦДАВО України і Слов’янської бібліотеки у Празі)
Институционный репозиторий Киевского университета имени Бориса Гринченко
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Relation |
http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/27705/
http://www.eustudies.history.univ.kiev.ua |
|
| Title |
Повсякдення інтернованих вояків-українців у таборі Ліберець, ЧСР: спроба візуалізації (за матеріалами ЦДАВО України і Слов’янської бібліотеки у Празі)
Everydays Life of the Interned Ukrainian Soldiers in the Libereс Camp (Czechoslovakia): Endeavour of Visualization (By Materials of the Central State Archives of Supreme Authorities and Government of Ukraine and Slavonic Library in Prague) Повседневность интернированных воинов-украинцев в лагере Либерец, ЧСР: попытка визуализации (по материалам ЦГАВО Украины и Славянской библиотеки в Праге) |
|
| Creator |
Срібняк, Ігор Володимирович
Хлєбіна, Ганна Євгеніївна |
|
| Subject |
Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
|
|
| Description |
Створення табору інтернованих вояків-українців у Ліберці було обумовлено появою на теренах Чехословаччини окремих груп галичан, які намагались дістатись рідних земель. Їх розміщення в таборі розпочалась у вересні 1920 р., а життя таборян будувалось на військових засадах. З метою налагодження в таборі культурно-освітнього життя у Ліберці тоді ж було створено «Культурно-Просвітній Кружок» у складі чотирьох (театральної, співацько-музичної, історичної та фотографічної) секцій. Його першочерговим завданням стало заснування курсів для неписьменних, а також забезпечення регулярних викладів для інших категорій інтернованих, організація спортивних гуртків та ведення архіву. Успішне проведення культурно-просвітницької роботи у таборі Ліберець великою мірою залежало від матеріальної допомоги, яка надходила від інтернованих у Німецькому Яблонному старшин Української Галицької Армії. Особливо потрібною вона була у зимовий час 1920/1921 рр., коли таборяни потерпали від холоду в дерев’яних бараках та малих продовольчих пайків. Проте такий стан справ не завадив організувати діяльність цілої низки мистецьких та освітніх осередків (театру, хорів, курсів, шкіл), одночасно в таборі провадилася інтенсивна національно-патріотична й виховна робота, діяла бібліотека з фондом близько 1000 книжок тощо. В такий спосіб командування табору намагалось соціалізувати таборян, піклуючись як про їх загальну, так і спеціальну освіту вже за цивільними фахами. Поступово все більша частина вояцтва вирушала з табору в складі робітничих команд до різних місцевостей ЧСР. Одночасно у таборі підтримувалася військова дисципліна, щоразу (після кожного поповнення табору) відновлювалася організація, притаманна частинам УГА. На військових засадах формувалися й робітничі команди, які підпорядковувались Начальній команді військ УГА. Ці заходи мали на меті підготувати українське вояцтво до продовження збройної боротьби за незалежність України. The creation of the Libereс camp of interned soldiers-Ukrainians was caused by emergence on the territory of Czechoslovakia of certain groups of Ukrainian soldiers, who tried to get back to their motherland. Their placement in the camp has begun at September 1920, and the life of the camp was built on a military basis. With a view to establish of Liberec camp`s cultural and educational life, there were created the «Cultural and Educational Club» of four (theatrical, musical, historical and photographic) sections. Its primary task was to set up courses for illiterates, as well as providing regular statements for other categories of interned soldiers, organization of sports clubs and archiving. Realization of cultural and educational work at the Liberec camp was largely depended on financial assistance, received from officers of the Ukrainian Galician Army interned at Německé Jablonné camp. It was especially needed in the winter of 1920-1921, when camp inhabitants has suffered of cold in wooden barracks and of deficient food rations. However, this situation did not prevent the organization of activities a number of artistic and educational centers (theater, choirs, courses, schools) in the Camp, intensive national patriotic and educational work as well. There was a library with a fund of about 1000 books and also a shop. The camp command had sought therefore to socialize of interned soldiers, caring for their general and special education for civil professions. Most of the camp inhabitants went gradually out of Camp as part of the workers’ teams to various parts of Czechoslovakia. At the same time, the military discipline was supported in the Camp; military exercises were required, every time when new soldiers came to the Camp, the military organization, specific for the parts of the UHA, was restored. Even workers’ teams formed in the Camp, has a military basis and were subordinated to the UHA Army’s Initial command. These measures were aimed to preparing Ukrainian soldiers for the continuation of the armed fighting for Ukraine’s independence. Создание лагеря интернированных воинов-украинцев у Либерце было обусловлено появлением на территории Чехословакии отдельных групп галичан, пытавшихся вернуться на родину. Их размещение в лагере началось в сентябре 1920 г., и с самого начала жизнь интернированных строилась на армейских порядках. С целью налаживания в лагере культурно-просветительной работы в Либерце тогда же был создан «Культурно-просветительный кружок» в составе четырёх (театральной, песенно-музыкальной, исторической и фотографической) секций. Его первоочередным заданием стало открытие курсов для неграмотных, а также обеспечение регулярных занятий для других категорий интернированных, организация спортивных кружков и обустройство архива. Проведение культурно-просветительной работы в лагере Либерец в значительной степени зависело от материальной помощи, предоставляемой интернированными в Немецкому Яблонному офицерами Украинской Галицкой Армии. Особенно она была необходима в зимнее время 1920/1921 гг., когда лагерники мёрзли в деревянных бараках та недоедали из-за малых продовольственных пайков. Однако такая ситуация не помешала наладить работу нескольких культурно-образовательных организаций (театра, хоров, курсов, школ), одновременно в лагере велась и интенсивная национально-патриотическая и воспитательная работа, была открыта библиотека с фондом свыше 1000 книг и др. Таким образом командование лагеря пыталось социализировать интернированных, заботясь как об их общеобразовательном уровне, так и о предоставлении им возможности получить гражданскую специальность. Постепенно всё большая часть интернированных выезжала из лагеря в составе рабочих команд в разные местности ЧСР. Вместе с тем в лагере поддерживалась воинская дисциплина, каждый раз (после пополнения лагеря) восстанавливалась организация присущая подразделениям УГА. Эти меры предпринимались с целью приготовления интернированных к продолжению вооруженной борьбы за независимость Украины. |
|
| Publisher |
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет, кафедра нової та новітньої історії зарубіжних країн
|
|
| Date |
2019-07-02
|
|
| Type |
Стаття
PeerReviewed |
|
| Format |
text
|
|
| Language |
uk
|
|
| Identifier |
http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/27705/1/I_Sribnyak_A_Chlebina_EIS_13_2019_IFF.pdf
Срібняк, Ігор Володимирович та Хлєбіна, Ганна Євгеніївна (2019) Повсякдення інтернованих вояків-українців у таборі Ліберець, ЧСР: спроба візуалізації (за матеріалами ЦДАВО України і Слов’янської бібліотеки у Празі) Європейські історичні студії (13). с. 203-232. ISSN 2524-048X |
|