VASYL MAKHNO’S “ODYSSEY OF CONTENT AND FORM” IN THE POETRY COLLECTION “CORNELIA STREET CAFE: NEW AND SELECTED POEMS”
Синопсис: текст, контекст, медіа
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
VASYL MAKHNO’S “ODYSSEY OF CONTENT AND FORM” IN THE POETRY COLLECTION “CORNELIA STREET CAFE: NEW AND SELECTED POEMS”
«ФОРМАЛЬНО-СОДЕРЖАТЕЛЬНАЯ ОДИССЕЯ» ВАСИЛИЯ МАХНО В СБОРНИКЕ «CORNELIA STREET CAFE: НОВЫЕ И ИЗБРАННЫЕ СТИХИ» «ЗМІСТОФОРМНА ОДІССЕЯ» ВАСИЛЯ МАХНА У ЗБІРЦІ «CORNELIA STREET CAFE: НОВІ ТА ВИБРАНІ ВІРШІ» |
|
| Creator |
Pliushchyk, Oksana
|
|
| Description |
Vasyl Makhno, as a poet, essayist, literary critic, translator and scholar, is well known both in Ukraine and abroad. The aim of this article is to analyze the form and the content of poems on the example of the poetry collection “Cornelia Street Cafe: New and Selected Poems” (2007). Vasyl Makhno practices new images, transforming those he earlier left behind.In his texts the main cities were those, where the author used to live; travelling around the world the geography of his cities and places expends; we can notice its poetic representation in his poems when Makhno smoothly passes through classical examples to free verse.The author does not concentrate on strict rhyming – among a certain number of stanzas, one, two or three rhymes do not repeat each other, but rather change single-double-dactylic rhymes.Graphic form of Makhno’s verses seems like symbolizes travelling – as if lines are the representation of movement and action: most lines of his works have dashes – like a change of scenery, topic, space, picture, etc. Vasyl Makhno isn’t pressed towards rhyme – he always has a desire to “fight” against tradition. Choosing the main formal poetic instrument the poet experiences an internal struggle – he is always interested in experimenting, deepening into the very essence of poetry.In particular, when creating relatively associative images, Vasуl Makhno uses paronomasia (sound metaphor). He rhymes Ukrainian and English words; such rhyming provides unexpected development of inaccurate rhymes. In his collections one can find examples of anaphora and epiphora, which also create sound instrumentation (as some decoration). Analyzing the above mentioned poetic collection on the subject of the instruments for creation of content through images and form, the author of the article proves that Vasуl Makhno is a real word-painter, who confidently holds it (the word) in his hand, artistically realizes the word-form on paper, and is not afraid to experiment with the form (sound organization, strophe organization, rhyme, verses).
Для исследования единства содержания и формы автор статьи анализирует сборник «Cornelia Street Cafe: новые и избранные стихотворения» (2007) Василия Махно – известного поэта, эссеиста, литературного критика, переводчика и ученого.Василий Махно увлекается новыми образами, трансформируя собственные, уже давно приобретенные. В частности, в текстах поэта главными городами были обычно те, в которых он проживал, но с путешествиями по миру и со временем география его городов и мест расширялась – так и в стихах автор плавно переходит от классических образцов к верлибру.Художник не зацикливается на строгой выдержанности рифмовки – среди определенного количества строф появляются одна-две-три, которые не повторяют друг друга, а изменяют в строках женские-мужские-дактилические рифмы. Графическая форма записи стихов у В. Махно может, как бы путешествуя, приближаться к перемещению, движению, действию: большинство строк стихов содержат тире – как смену декораций, темы, пространства, плана и т. п.Для Василия Махно не является обязательной привязка к рифме – у него всегда возникает желание «побороться» с традицией. Собственно, для поэта существует внутренняя борьба со стихотворными формами при выборе главного формального инструментария – ему всегда интересно экспериментировать, достигая углубления в самую сущность поэзии.В частности, создавая условно-ассоциативные образы, Василий Махно пользуется парономазией (звуковой метафорой); рифмовка украинских слов с английскими дает неожиданное раскрытие неточной рифме; звуковой эффект даже вплетен в строфический перенос, который встречается почти во всех ритмических строфических стихах; отчасти в сборнике встречаются анафора и эпифора, которые также создают звуковую инструментовку (как обрамление).Анализируя сборник на предмет инструментария для воплощения содержания через образы и форму, автор статьи доказывает, что Василий Махно – непревзойденный мастер слова, который крепко держит его (слово) в руке и умело воплощает на бумаге словообразность, не боясь экспериментировать с формой (фоникой, строфикой, рифмой, рифмовкой, строками). За мету статті обрано аналіз форми віршів Василя Махна – знаного поета, есеїста, літературного критика, перекладача та вченого – в її єдності зі змістом на прикладі збірки «Cornelia Street Cafe: нові та вибрані вірші» (2007).Василь Махно захоплюється новими образами, трансформуючи власні, уже давно набуті. Зокрема в текстах поета головними містами були зазвичай ті, в яких він проживав, але з мандрами світом і часом географія його міст та місць розширювалася – так й у віршах автор плавно переходить від класичних зразків до верлібру.Митець не зациклюється на строгій витриманості римування – серед певної кількості строф з’являються одна-дві-три, які не повторюють одна одну, а змінюють у рядках жіночі-чоловічі-дактилічні рими. Графічна форма запису віршів у В. Махна, ніби мандруючи, може наближатися до переміщення, руху, дії: більшість рядків поезій містять тире – як зміну декорацій, теми, простору, плану тощо.Василь Махно не прагне прив’язуватися до рими – у нього завжди виникає бажання «поборотися» з традицією. Власне, для поета існує внутрішня боротьба з віршовими формами при виборі головного формального інструментарію – йому завжди цікаво експериментувати, досягаючи заглиблення у саму сутність поезії.Зокрема, створюючи умовно-асоціативні образи, В. Махно користується парономазією (звуковою метафорою); заримовування українських слів з англійськими надає несподіване розгортання неточній римі; звуковий ефект навіть вплетений у строфічний перенос, який зустрічається майже в усіх ритмічних строфічних віршах; почасти в збірці зустрічаються анафора та епіфора, які також створюють звукове інструментування (як обрамлення).Аналізуючи збірку на предмет інструментарію для втілення змісту через образи та форму, автор статті доводить, що В. Махно – неперевершений майстер слова, який міцно тримає його (слово) у руці й вправно втілює на папері словообразність, не боячись експериментувати з формою (фонікою, строфікою, римою, римуванням, віршорядками) |
|
| Publisher |
Borys Grinchenko Kyiv University
|
|
| Date |
2017-12-30
|
|
| Type |
info:eu-repo/semantics/article
info:eu-repo/semantics/publishedVersion |
|
| Format |
application/pdf
application/msword |
|
| Identifier |
http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/276
10.28925/2311-259X.2017(4)514 |
|
| Source |
Synopsis: Text, Context, Media; Nr 4(20) (2017)
Синопсис: текст, контекст, медіа; № 4(20) (2017) Синопсис: текст, контекст, медиа; № 4(20) (2017) Synopsis: Text, Context, Media; No 4(20) (2017) 2311-259X 10.28925/2311-259X.2017(4) |
|
| Language |
ukr
|
|
| Relation |
http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/276/256
http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/276/319 |
|
| Rights |
Авторське право (c) 2019 Oksana Pliushchyk
http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
|