COMMENTING AND INTERPRETATION: THE PROBLEMS OF THE CONTEMPORARY SITUATION
Синопсис: текст, контекст, медіа
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
COMMENTING AND INTERPRETATION: THE PROBLEMS OF THE CONTEMPORARY SITUATION
КОММЕНТАРИЙ И ИНТЕРПРЕТАЦИЯ: ПРОБЛЕМЫ СОВРЕМЕННОЙ СИТУАЦИИ КОМЕНТАР ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ: ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ СИТУАЦІЇ |
|
| Creator |
Poltavtseva, Natalia
|
|
| Description |
In the article the problem of the changing in the contemporary cultural situation is analysed in relation with such operations as commenting and the interpretation of the text. This is associated with the change of philosophical and culture paradigm that occurred in the mid-twentieth century. The latter involves the need for philosophical, methodological and theoretical determination which is engaged in commenting (see all the resulting contexts).The hypothesis of paper is as follows. This situation is recognized as requiring critical thinking. The tradition of the reflection – on the one hand, postmodernism inherited from the romantics and symbolists, on the other – it continues the line of neo-Kants criticism of rational knowledge («empathy» of Wilhelm Dilthey). Such criticism leads to the fact that the end of the modern era feels like the end of the rationalistic knowledge with all the ensuing reactions of it’s rational (still!) critics. The problem is the same: how the comment and interpretation will interact? Considering it with the use of «understanding sociology» and cultural anthropology, we can see that it changes the strategy of the researcher with necessity. And, once again we felt the need for rationing as the real limiter and border of the vast postmodern interpretation.In this context, a new problem is articulating – the problem of cultural translation as translation and interpretation at the same time. The position of the observer forever is the «involved observer» position – the position of the observer, seeking meanings in the field of new understanding. The observer is simultaneously 1) the former Author, the new Art-Subject, «the interpreter-commentator», 2) former Interpreter – the analogue of art-critic, who must once again to master the idea of boundaries and limits, and 3) the former Commentator, including in its strategy the idea of the play as the basic one among other possibilities.In the article, this approach is considered on the example of this new type of commenting-interpretation t in an essay by Joseph Brodsky about the elegy by Marina Tsvetaeva «New Year letter» on the death of Rainer Maria Rilke. As is usually, any innovation in the culture, including innovation in the knowledge, is the privilege of the art.
В статье рассматривается проблема изменившегося в современной культурной ситуации места комментария по отношению к комментируемому тексту и его интерпретации, что связывается со сменой философской и гуманитарной парадигмы, произошедшей в культуре в середине двадцатого века. Последнее предполагает необходимость философского, методологического и теоретического самоопределения того, кто комментированием занимается – со всеми проистекающими отсюда контекстами.Гипотеза работы следующая. Эта ситуация осознается как требующая критического осмысления. Традиция такого осмысления, с одной стороны, наследуется постмодерном у романтиков и символистов, с другой – продолжает линию неокантианской критики рационального познания («вчувствование» Вильгельма Дильтея). Подобная критика приводит к тому, что конец эпохи модерна ощущается как конец рационалистического познания со всеми вытекающими отсюда реакциями тех, кто это анализирует и комментирует, как правило, относящимися к самой рационалистической парадигме.Проблема формулируется следующим образом: как при этом будут соотноситься комментарий и интерпретация? Рассматривая ее с применением «понимающей социологии» и культурной антропологии, мы видим, что изменяется сама стратегия исследователя. При этом в отличие от времени постмодерна сегодня вновь ощущается необходимость нормирования как реального ограничителя безбрежного постмодернистского интерпретирования.В связи с этим артикулируется новая проблема – проблема самой культурной трансляции как перевода и взаимоперевода. При этом позиция наблюдателя уже навсегда будет позицией «включенного наблюдателя» – т. е. отрефлектированной позицией наблюдателя, ищущего смыслы в поле нового понимания. Наблюдатель здесь одновременно 1) бывший Автор, новый Арт-субъект, «интерпретатор-комментатор», 2) бывший Интерпретатор – аналог арт-критика, который должен вновь освоить идею границ и пределов, и 3) бывший Комментатор, включивший в свою стратегию идею игры как определяющую среди прочих возможных.В статье подобный подход рассматривается на примере такого нового типа комментирования-интерпретирования, данного в эссе Иосифа Бродского об элегии Марины Цветаевой «Новогоднее», посвященной смерти Райнера Марии Рильке. Как это обычно происходит, инновационные области в культуре, включая инновации в познании, прежде всего фиксирует искусство. У статі розглянуто проблему зміни в сучасній культурній ситуації місця коментаря щодо коментованого тексту та його інтерпретації, зумовлену зміною філософської та гуманітарної парадигм у культурі середини ХХ століття. Це детермінує потребу філософського, методологічного та теоретичного самовизначення того, хто займається коментуванням, – з усіма можливими контекстами.Гіпотеза дослідження. Усвідомлення такої ситуації вимагає критичного осмислення. Традицію такого осмислення постмодерн наслідує, з одного боку, у романтиків і символістів, з другого – у неокантіанської критики раціонального пізнання («вчування» Вільгельма Дільтея). Подібна критика провадить до того, що завершення епохи модерну відчувається як завершення раціоналістичного пізнання з усіма належними реакціями аналітиків і коментаторів, за правило, приналежних до тієї ж раціоналістичної парадигми.Проблема сформульована таким чином: як за подібних умов можливе співвідношення коментаря й інтерпретації? Розглядаючи її із застосуванням «розуміючої соціології» й культурної антропології, ми бачимо, що змінам підлягає сама стратегія дослідника. При цьому, на відміну від часів постмодерну, сьогодні відчутна потреба нормування як реального обмеження безмежного постмодерністського інтерпретування.З огляду на це артикульовано нову проблему – проблему власне культурної трансляції як перекладу і взаємоперекладу. При цьому позиція спостерігача вже назавжди стає позицією «включеного спостерігача» – тобто відрефлексованою позицією спостерігача, який відшуковує смисли в царині нового розуміння. Спостерігач тут одночасно 1) колишній Автор, новий Арт-суб’єкт, «інтерпретатор-коментатор», 2) колишній Інтерпретатор – аналог арт-критика, який повинен знову освоїти ідею граней і меж, і 3) колишній Коментатор, який включив до своєї стратегії ідею гри як визначальну поміж іншими можливостями.У статті такий підхід розглянуто на прикладі нового типу коментування-інтерпретування, поданого в есе Іосифа Бродського про елегію Марини Цвєтаєвої «Новорічне», присвячену смерті Райнера Марії Рільке. Як це зазвичай і трапляється, інноваційні царини в культурі, беручи до уваги й інновації в пізнанні, насамперед фіксує мистецтво. |
|
| Publisher |
Borys Grinchenko Kyiv University
|
|
| Date |
2017-12-30
|
|
| Type |
info:eu-repo/semantics/article
info:eu-repo/semantics/publishedVersion |
|
| Format |
application/pdf
|
|
| Identifier |
http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/278
10.28925/2311-259X.2017(4)2549 |
|
| Source |
Synopsis: Text, Context, Media; Nr 4(20) (2017)
Синопсис: текст, контекст, медіа; № 4(20) (2017) Синопсис: текст, контекст, медиа; № 4(20) (2017) Synopsis: Text, Context, Media; No 4(20) (2017) 2311-259X 10.28925/2311-259X.2017(4) |
|
| Language |
rus
|
|
| Relation |
http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/278/257
|
|
| Rights |
Авторське право (c) 2019 Natalia Poltavtseva
http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
|