Нонконформізм та конформізм у соціально-філософському осмисленні сучасності
DSpace at NTB NTUU KPI
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
Нонконформізм та конформізм у соціально-філософському осмисленні сучасності
|
|
| Creator |
Тургенєва, Ольга Юріївна
|
|
| Description |
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук зі спеціальності 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії. – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут». – Київ, 2010. В дисертації розкрито сутнісні виміри нонконформізму та конформізму у соціально-філософському осмисленні сучасності, проаналізовано означені феномени в контексті мультидисциплінарного підходу, відповідно до динаміки соціально-культурних процесів сучасності. Визначено конформізм і нонконформізм в якості полярних способів соціального вибору індивіда і векторів самоактуалізації особистості в умовах системної суспільної кризи, визначальними рисами якої є мінливість соціокультурного простору, соціальна аномія, знецінення загальнолюдських цінностей, трансформація аксіосфери, змасовлення культури. Показано, що в окресленій ситуації нонконформізм виступає в якості конструктивного напряму самоактуалізації особистості, а конформізм, як полярний вектор соціального вибору, є фактором, каталізуючим розвиток та поглиблення кризового стану суспільства. Доведено, що за певних умов нонконформізм можна розглядати в якості однієї з форм соціальної творчості. Проаналізовано соціальний протест та контркультуру в якості експлікації нонконформізму, уперше досліджено феномен естетизації соціального протесту та особливості реалізації творчих інтенцій нонконформізму в ситуації перформативного повороту в культурі. Дано характеристику нонконформізму і конформізму в якості векторів соціальної адаптації студентської молоді в умовах трансформації освітнього простору. Диссертация на соискание научной степени кандидата философских наук по специальности 09.00.03 – социальная философия и философия истории. – Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт». – Киев, 2010. В диссертации подчеркивается актуальность социально-философской рефлексии нонконформизма и конформизма в условиях современного социума, во всем спектре его определений («кризисное общество», «общество форм превращенных», «общество спектакля», «сетевое общество» и т.д.) и характеристик («состояние постмодерна», «постсовременность», «аксиологический сдвиг», «социальная аномия» и т.д.). Данные процессы требуют пересмотра устарелых эталонов личностного развития, не выдерживающих испытания современностью. В работе раскрыты сущностные измерения нонконформизма и конформизма в социально-философском осмыслении современности, данные феномены проанализированы в контексте мультидисциплинарного подхода, с учетом динамики социально-культурных процессов современности. Нонконформизм и конформизм определены в качестве полярных способов социального выбора индивида и векторов самоактуализации личности в условиях системного социально-культурного кризиса, определяющими чертами которого являются: социальная аномия, омассовление культуры, трансформации аксиосферы. Показано, что в такой ситуации нонконформизм выступает в качестве конструктивного вектора самоактуализации личности, в то время как конформизм, альтернативный путь социального выбора, является катализатором кризисного состояния общества. Доказано, что в определенных условиях нонконформизм можно рассматривать в качестве одной из форм социального творчества. Проанализированы социальный протест и контркультура в качестве экспликации нонконформизма, исследован феномен эстетизации социального протеста и особенности реализации творческих интенций нонконформизма в ситуации перформативного поворота в культуре. Дана характеристика нонконформизма и конформизма в качестве адаптативных стратегий студенческой молодежи в условиях трансформации образовательного пространства. Показано, что данный процесс требует переосмысления проблем нонконформизма и конформизма в условиях актуальных социально-культурных реалий, когда конформизм теряет свой пассивный характер, превращаясь в активный, агрессивный путь социальной адаптации, в то время как нонконформизм становится действенным способом самоактуализации индивида. Thesis for PhD degree on specialty 09.00.03 – social philosophy and philosophy of history. – National technical university of Ukraine “Kyiv Polytechnic Institute”. – Kyiv, 2010. In the thesis the essential dimensions of nonconformism and conformism in a modern sociophilosophical comprehension are revealed. The mentioned phenomena are analyzed in the context of a multidisciplinary approach, according to the dynamics of modern sociocultural processes. Conformism and nonconformism are defined as opposite ways of social choice of an individual and opposite vectors of self actualization of personality during the system social crisis that is characterized by variability of sociocultural space, social anomy, devaluation of common values, culture massification, and destruction of the axiosphere. It is emphasized that under the specified conditions nonconformism acts as a constitutive vector of the self actualization of personality, while conformism as an opposite vector of social choice is a factor that catalyzes the development and deepening of social crisis. It is also demonstrated that in certain conditions nonconformism may be regarded as one of the social creativity forms. The social protest and counterculture are analyzed as explications of nonconformism; the phenomenon of the aestetisation of social protest and features of the creative intentions’ realizations in the situation of performative turn in culture are investigated for the first time. The nonconformism and conformism are analyzed as strategy of adaptation of student's youth in the conditions of transformation of educational space. |
|
| Publisher |
НТУУ "КПІ"
|
|
| Date |
2011-03-22T11:50:54Z
2011-03-22T11:50:54Z 2010 |
|
| Type |
Thesis
|
|
| Identifier |
http://library.kpi.ua:8080/handle/123456789/758
|
|
| Language |
uk
|
|