Запис Детальніше

Соціолінгвістична варіативність мовлення носіїв піттсбурзького діалекту (дисертація)

eKhNUIR

Переглянути архів Інформація
 
 
Поле Співвідношення
 
Title Соціолінгвістична варіативність мовлення носіїв піттсбурзького діалекту (дисертація)
 
Creator Вуколова, К.В.
 
Subject варіативність
еколінгвістика екстралінгвальні чинники
лексика
Піттсбурзький діалект
фонетика
 
Description Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 «Германські мови». − Університет імені Альфреда Нобеля МОН України; Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна МОН України, Харків, 2017.
Дисертаційне дослідження присвячено вивченню лінгвістичної варіативності піттсбурзького діалекту (м. Піттсбург, штат Філадельфія, Сполучені Штати Америки) з точки зору соціолінгвістичного підходу еколінгвістики на фонетичному та лексичному рівнях відповідно до впливу на нього екстралінгвальних чинників (ґендерна та етнічна приналежність, соціальна приналежність інформанта, вік). Комплексний підхід у вивченні даних дозволив виявити диференційні ознаки мовлення залежно від позамовних чинників. Результати дослідження мовлення мешканців не лише дозволяють виявити унікальність цього діалекту, а й залежність варіювання мовних одиниць від соціальних характеристик суспільства вказаного регіону.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше на базі матеріалу сучасного піттсбурзького діалекту визначено закономірності варіювання мовних засобів фонетичного та лексичного рівнів з точки зору еколінгвістичного підходу до аналізу соціолінгвістичної диференціації мовлення носіїв піттсбурзького діалекту. Проведено аналіз та встановлено варіювання певних мовних інструментів, вживаних мовцями м. Піттсбург, відповідно до приналежності певній соціальній групі.
За допомогою аналізу природи походження, розвитку та функціонування піттсбурзького діалекту визначено доцільність становлення його гетерогенності та розгляду особливостей з позиції впливу соціальних факторів.
Проведене вивчення термінологічного апарату визначило низку важливих понять та дефініцій для цього дослідження.
Визначені поняття «екологія мови» та «еколінгвістика» важливі та необхідні для проведення аналізу мовних одиниць піттсбурзького діалекту. Надано кваліфікацію терміну «мовна норма». З одного боку, мовна норма є абстрактною категорією, на яку повинні орієнтуватися носії мови, а з іншого − лінгвістична реальність, яка включає в себе можливості мовної поведінки.
За результатами теоретичних та емпіричних досліджень сучасної лінгвістики будь-яка мова розглядається у вертикальній та горизонтальній площинах. Горизонтальний розподіл являє собою територіальний аспект диференціації мови (територіальний діалект, наріччя або говірка). Високий ступінь варіативності діалектів обумовлюється усною формою їх вживання. Вертикальна стратифікація мови пов’язана з існуванням у суспільстві груп, які використовують той чи інший соціолект. Важливим аспектом у вивченні соціолінгвістичної варіативності мовлення є питання вибору мовцем лінгвальних засобів, зумовлених позамовними чинниками соціально-психологічного характеру, до яких належать: стать, етнічне походження, соціальний статус, вік мовця, рівень освіти, місце народження, роль у суспільстві тощо.
Характеристика загального лінгвістичного тла є остаточною при докладному соціолінгвістичному портреті певних соціальних груп, що проживають в області дослідження і є активними або пасивними носіями конкретної мови, яка поширена на території. Одним з ключових завдань дисертаційного дослідження є вивчення соціолінгвістичного портрету мовлення мешканців міста, який дозволяє встановити особливості мовної ситуації на основі аналізу соціальних типів і мовних портретів вивчаємої території. Поняття «мовний портрет» розглядається у нашому дослідженні як сукупність мовних портретів кожної особистості, яке є явищем унікальним, адже воно відображає індивідуальний, неповторний для кожної людини життєвий досвід. Мова кожної особистості віддзеркалює життєдіяльність членів соціуму (м. Піттсбурга та його місцевості), є колективним зберігачем інформації про світ, навколишнє середовище у його інституційних проявах.
Мовна ситуація в м. Піттсбург характеризується вживанням різних мов та мовних підсистем. Окрім літературної мови, в Піттсбурзі функціонують підсистеми некодифікованої мови: молодіжний сленг, жаргон, професійні арго. На сучасному етапі мешканець міста, який є носієм літературної мови, уживає у своєму повсякденному мовленні різні форми існування американського варіанту сучасної англійської мови. Найважливішу роль у неофіційній комунікації міста відіграє піттсбурзький діалект.
Становлення Піттсбурзького діалекту відбулося у результаті взаємодії мов місцевих мешканців, діалектів іммігрантів з Шотландії, Ірландії, Німеччини, слов'янських країн у період Американської революції, а також професійного жаргону представників сталеливарної промисловості. Піттсбурзький діалект не є замкненою системою і проявляється в мовлені носіїв у різному обсязі й частотності, що залежить від соціальних характеристик мовців.
Застосування принципів еколінгвістики до вивчення піттсбурзького діалекту виявило соціокультурне варіювання мовлення мешканців
м. Піттсбург та визначило ряд трансформаційних процесів у досліджуваній субсистемі американського варіанту сучасної англійської мови та змін у соціальному середовищі.
Досліджуваний діалект демонструє відхилення від стандартного американського варіанту сучасної англійської мови на всіх мовних рівнях. У мовленні мешканців м. Піттсбург спостерігаються: зміна за ознакою ряду у вимові голосного ядра дифтонгу [əʊ]; зміна за ознакою ряду у вимові голосного /u:/; злиття голосних заднього ряду нижнього піднесення [ɔ] і [ɒ]; вокалізація бокового сонанта /l/; якісна і кількісна редукція напружених голосних перед /l/; зниження рівня язика у вимові голосного /ʌ/; кількісна редукція голосних в позиції перед [r]; монофтонгізація дифтонга /аi/, особливо перед сонорними; монофтонгізація дифтонга /аʊ/.
Лексична структура піттсбурзького діалекту охоплює широке коло явищ і понять, які репрезентують мовний світогляд мешканців Піттсбурга, та розподілена за такою класифікацією назв:
а) назви осіб (за статтю, віком, професією чи родом занять, національністю чи етнічною приналежністю, моральними якостями);
б) назви предметів (одягу, взуття, аксесуарів; продуктів харчування; алкогольних та неалкогольних напоїв; грошових одиниць; засобів пересування; будівель, споруд, установ; меблів, речей тощо);
в) назви дій (фізичних дій людини; дій, пов’язаних з професійною діяльністю, повсякденням, хобі);
г) назви оцінних прикметників і прислівники (вага та розмір, колір, національність, оцінка (позитивна/негативна);
ґ) службові частини мови (сполучники, прийменники).
Мовлення мешканців м. Піттсбург у повсякденному спілкуванні відрізняється значним проявом характерних рис діалекту, функціонування яких залежить від статі, етнічного походження, соціального статусу мовця та його віку.
У межах соціофонетичного дослідження проведено аналіз особливостей вимови інформантів з метою встановлення наявності або відсутності залежності прояву фонетичної ознаки від позамовних чинників. Відмічено скорочення довгих голосних [о:], [u:], заміну голосного [ɔ:] на [ɒ]; підвищення та зниження рівня язика у вимові голосних /ᴂ/ та /ʌ/ відповідно, вокалізацію приголосного [l]. У вимові інформантів спостерігалися такі фонетичні процеси як монофтонгізація /aʊ/ та /ai/.
Дисертаційне дослідження підтверджує гіпотезу про те, що мовна поведінка мешканців м. Піттсбург зумовлена впливом вказаних екстралінгвальних чинників, що було розглянуто у ході вивчення реалізації фонетичних процесів та вибору лексичних одиниць у комунікації.
Проведене дослідження, спрямоване на виявлення лексичних особливостей мовлення мешканців м. Піттсбург (загальна кількість у 592 одиниці) виокремлює такі дані: іменники (429), дієслова (104), прикметники (36), прислівники (13), прийменники (8), сполучники (3), займенники (1).
Висока частотність вживання одиниць, які належать до загальновживаної розмовної лексики, ілюструє тенденцію до збільшення активності послуговування усно-розмовною формою літературної мови у ситуаціях невимушеного спілкування.
Вплив ґендерної, етнічної, класової та вікової категорій на варіювання мови спостерігається на фонетичному та лексичному мовних рівнях. У межах піттсбурзького діалекту найбільш впливовим фактором є ґендер. Варіативність мови за критерієм ґендерної приналежності виявляється на всіх рівнях і з різною інтенсивністю. За умови рівності інших соціальних чинників (соціальний і професійний статус, вік, комунікативна роль) чоловіки і жінки обирають різні стратегії мовленнєвої поведінки, що виявляються в моделях побудови текстів, у використанні мовних засобів, в асоціаціях, що виникають як у чоловіків, так і у жінок.
Стратифікаційний аналіз вимовних особливостей мешканців м. Піттсбург показав, що жінки частіше дотримуються вимовної норми, ніж чоловіки. Піттсбурзький діалект зазвичай більше використовують чоловіки, та жінки літнього (третього) віку. Узагальнення результатів дослідження показує, що у середовищі носіїв діалекту переважну схильність до коректності у мовленні демонструють жінки, оскільки у їхньому мовленні зафіксовано нижчу частоту відхилень на фонетичному та лексичному рівнях. Проте чоловіки найчастіше використовують піттсбургізми, що пояснюється їх інтересом до спорту та залученням до сфер виробництва у сталеливарній промисловості.
З точки зору етнічного походження мовців відзначено, що піттсбурзький діалект був утворений вимовою та лексикою, що вживалася переселенцями із Ірландії, Німеччини та слов'янських країн, що зумовлено певними історичними подіями.
Вказані лексеми використовуються не лише в усному мовленні, а і у рекламі, що є доказами гетерогенності піттсбурзького діалекту та самоідентифікації піттсбуржан.
Встановлено, що вплив соціального фактору простежується у функціонуванні професійної лексики на всіх ланках суспільства.
Відповідно до вікових критеріїв, зазначено, що піттсбурзький діалект здебільшого зберіг свої особливості завдяки літнім людям (мешканцям третього віку), які до нього звикли, адже найбільша частотність у використанні піттсбурзького діалекту зафіксовано саме серед мовців літнього віку. Молодь вживає модні та сленгові слова і бере приклад з однолітків, а не зі старшого покоління, особливо із мовлення приїжджих тинейджерів, які черпають лексику нових друзів, а також з рекламних повідомлень, чому у цілому сприяє популяризація туризму у місті.
Практична цінність роботи визначається можливістю застосування основних положень дослідження, здобутих результатів та висновків у курсах із теоретичної та практичної фонетики, лексикології сучасної англійської мови, соціолінгвістики. Зібрана й систематизована у розробленому глосарії лексика, притаманна Мідлендському діалектному континууму та піттсбурзькому діалекту (отримані якісні та кількісні дані у ході власного експериментального дослідження), може бути використана у лексикографічній практиці при укладанні регіональних і діалектних словників англійської мови.
Дисертаційне дослідження є внеском у вивчення американського варіанту сучасної англійської мови та її соціальної стратифікації. До перспективних напрямів подальшої наукової розробки належить вивчення фоностилістичної варіативності діалектного мовлення, тобто аналіз особливостей функціонування діалектної розмовної мови у ситуаціях спілкування, які відрізняються за ступенем офіційності.
 
Date 2017-09-11T19:09:49Z
2017-09-11T19:09:49Z
2017-09-11
 
Type Thesis
 
Identifier УДК: 811.111:81'28
http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/13303
 
Language uk