Запис Детальніше

Художня концепція смерті-воскресіння в українській міфософській ліриці першої половини ХХ століття

eKhNUIR

Переглянути архів Інформація
 
 
Поле Співвідношення
 
Title Художня концепція смерті-воскресіння в українській міфософській ліриці першої половини ХХ століття
 
Creator Старова, О.О.
 
Subject концепт
міф
міфологема
архетип
міфосвіт
ліричний герой
ліричний мотив
міфічний код
біблійний код
 
Description Starova O. O. Artist death-resurrection conception of the first half of the 20th century Ukrainian mifosofsky lyrics. — Тhe Manuscript.
The thesis for the degree of Candidate of Philological Studies, speciality 10.01.01 — Ukrainian literature. — V. N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, 2012.
The thesis proposed the comprehension and the artistic mainstream basic aspects of the death-resurrection conception perspectives at the motif structure of the mifosofsky lyrics by B. I. Antonych, V. Svidzinskyj, „early“ P. Tychyna, as well as close to they in some creative experiments M. Orest and Kiev neo-classicists.
Старова О. О. Художня концепція смерті-воскресіння в українській міфософській ліриці першої половини ХХ століття. — На правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.01 — українська література. — Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, 2012.
У дисертації запропоновано поняття й виокремлено основні ракурси актуалізації художньої концепції смерті-воскресіння на рівні мотивної системи поезії представників української міфософської лірики Б. І. Антонича, В. Свідзінського, «раннього» П. Тичини, а також близьких до неї в певних мистецьких пошуках М. Ореста й київських неокласиків. Доведено, що ця концепція, яка становить багатогранний комплекс уявлень про безперервність та постійне «оновлення» буття, є засадничою для художніх світів названих поетів, оскільки відображає їхнє бачення базових універсалій «життя» і «смерть», а на підставі цього — сучасності й людини в ній, розвитку людства в цілому. Докладно розглянуто два рівні репрезентації уявлень про смерть-воскресіння у творах представників української міфософської лірики — «макрокосмічний» (актуалізація циклічної моделі буття через мотиви вічного повернення, кружляння/кола, весни-відродження й зими-смерті (або зими-сну), дня й ночі; реконструкція есхатологічно-апокаліптичних мотивів: руйнації й смерті, всесвітнього потопу, вбивчого холоду, мертвого сонця тощо; творення українського месіанського міфу через образи Ісуса Христа, Божої Матері й пророків, мотиви розп’яття, хресних мук, воскресіння й численні біблійні алюзії, а також індивідуально-авторські міфологеми інтелігенції-месії, пролетаріату-месії) і «мікрокосмічний» (оприявнення концептів ієрофанії, метаморфози, реінкарнації, подорожі до потойбіччя та ініціації через мотиви дотику до сакрального, метаморфози, реінкарнації, переправи та їхні численні модифікації).
 
Date 2017-11-20T14:41:05Z
2017-11-20T14:41:05Z
2012-10-02
 
Type Thesis
 
Identifier Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.01 — українська література
УДК 821.161.2–1.09
http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/13466
 
Language uk
 
Publisher Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна