Художня антропологія прози М. Хвильового: герой як феномен культури
eKhNUIR
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
Художня антропологія прози М. Хвильового: герой як феномен культури
|
|
| Creator |
Зенгва, В.О.
|
|
| Subject |
художня антропологія
концепція людини метафізика художній світ дискурс вічний образ Азіатський ренесанс |
|
| Description |
Zengwa V. A. Art anthropology of the prose of M. Khvylovyy: a hero as a phenomenon of culture. – Тhe manuscript rights. The thesis for the degree of Candidate of Philological Studies, speciality 10.01.01 – Ukrainian literature. – V. N. Karazin Kharkiv National University, Ministry of Education and Science, Youth and Sport of Ukraine, Kharkiv, 2012. In thesis the art anthropology of the M. Khvylovyy’s prose is analyzed. The writer was represented a period (early twentieth century) of radical change of the human concept in European cultural space. It is defined the basic principles of «anthropological revolution» in philosophy, which greatly influenced on modern literature in general and M. Khvylovyy’s art in particular. With motive and pattern analysis anthropocentrism writer’s prose is proved. It is shown in the interpretation of the central characters of the writer the metaphysical assumptions, reasons and purpose of the revolution as the event that the efforts of the masses was to gain freedom for every individual. It is analyzed the philosophical, historical and literary sources of cultural consciousness of M. Khvylovyy’s contemporary person as typological basis of his characters. It is solved the confrontation of heroes with revolutionary consciousness and the «burghers» characters on the pages of M. Khvylovyy’s novels, short stories and an unfinished novel. Avtotextual analysis of writer’s prose led to make a conclusion about the existence in his art world a coordinate system of «good» and «evil». It is proved that «good» of M. Khvylovyy’s central hero is not focused on philanthropy and involves violation of traditional moral norms. For the heroes of the writer, who may be interpreted as a positive, it is characteristic the constant frustration this reality, aspiration to the ideal. «Evil» for the writer embodied in the lack of interest in «metaphysics», focusing on physiological needs. M. Khvylovyy’s «burghers» from a series of his satirical texts have such depiction. Through intertextual and avtotextual analysis of «Woodcock» it is outlined a gradation of moral values and goals of the protagonist of the novel Dmitriy Karamazov. At this critical juncture for M. Khvylovyy product we can observe the confrontation of traditional Christian morality, the source of which is a powerful novel’s intertextual source – Dostoevsky’s fiction – and the newly self-proclaimed moral of M. Khvylovyy’s heroes. In this context the image of women in the novel is studied, embodied in two radically opposing personalities Aglaya and Hanna – the «new person», who ideologically position make her to lose a sense of proportion and weak «Christian», who’s «obedience» to the orders «from above»borders with a bourgeois weakness. Analysis the typological features of the concept of human in the context of discourses of Faust’s and Don Quixote’s images led to make the conclusion about the irrational basis of M. Khvylovyy’s art world. It is shown the cultural exhaustion Faust’s and Don Quixote’s and Faustian model of human in the writer’s interpretation. Because his «Faust» exists in a world of illusions of own benefit, and «Don Quixote», faced with the harsh reality, chooses the «kingdom of phantoms» and death. The conflict of city and village in M. Khvylovyy’s prose is analyzed. City for M. Khvylovyy – educated, «European», but also it is immoral, fixed on the material things, unable to creation. The city is shown in the writer’s art world as a center of civilization, which exhausted itself and has no ability to continue in the act of procreation. In contrast his wild Asian «village» has secret grand potential because here it is possible the birth of a new Asian renaissance’s man, shown in the stories «Life» and «From Varya’s biography». That is why the function of procreation takes wild «Asian» Ukrainian village, in which the baby (the symbol of Asian renaissance in M. Khvylovyy’s prose) is born. The artistic expression in writer’s mehatext the Spengler’s theory about «the decline of Europe» and the M. Khvylovyy’s own myth about Asian renaissance is studied. It is made a conclusion about a revolution in as a starting point and result of metaphysical and civilizational crisis, which took place in Europe late XIX – early XX century. The indicative feature of the writer’s central character is that he is gone through the all stages of metaphysical rebellion against the «old» God, «old» state and the «old» values. It is important to emphasize, that this metaphysical rebellion was the only possible reaction of decent person in the realities of pre-revolutionary world, as well as the only possible in post-revolutionary time was a total disappointment. Only in the dynamics of continuous internal search M. Khvylovyy’s hero actualizes himself as a person. However, the prose writer characterized anticipation considerable developmental changes that, though, perhaps, not entirely true today, but in the long time perspective, definitely have a place in the modern world. Зенгва В. О. Художня антропологія прози М. Хвильового: герой як феномен культури. – На правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.01 – українська література. – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна МОНмолодьспорту України, Харків, 2012. У дисертації проаналізовано особливості художньої антропології прози М. Хвильового як представника доби (початок ХХ століття), що характеризувалася кардинальною зміною концепції людини в європейському культурному просторі. Визначено метафізичні передумови, причини та мету революції в інтерпретації центральних героїв письменника. Аналіз прози М. Хвильового дає змогу зробити висновок про існування в його художньому світі системи координат «добра» і «зла». Для його персонажів, які можуть бути проінтерпретовані як позитивні, характерне постійне невдоволення цією реальністю, стремління до ідеального. «Зло» для М. Хвильового втілилося у відсутності інтересу людини до «метафізики», її зосередженості на власних фізіологічних потребах. За допомогою інтертекстуального та автотекстуального аналізу роману «Вальдшнепи» окреслено градацію морально-ціннісних орієнтирів героя. Розгляд типологічних особливостей концепції людини в контексті дискурсів вічних образів Фауста і Дон Кіхота дозволив константувати виразну ірраціональну основу художнього світу М. Хвильового. Охарактеризовано художнє вираження в мегатексті письменника теорії О. Шпенглера про «занепад Європи» й авторського міфу М. Хвильового про Азіатський ренесанс. |
|
| Date |
2017-11-21T08:34:00Z
2017-11-21T08:34:00Z 2013-02-19 |
|
| Type |
Thesis
|
|
| Identifier |
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.01 — українська література
УДК 821.161.2-31Хвильовий. 09 http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/13478 |
|
| Language |
uk
|
|
| Publisher |
Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна
|
|