Побудова іміджу політиків з урахуванням психологічних архетипів під час президентських виборів у США 2016 року (на прикладі Дональда Трампа та Хілларі Клінтон)
DSpace at NTB NTUU KPI
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
Побудова іміджу політиків з урахуванням психологічних архетипів під час президентських виборів у США 2016 року (на прикладі Дональда Трампа та Хілларі Клінтон)
Building a Politician’s Image Based on Psychological Archetypes During the US Presidential Election in 2016 (on the Example of Donald Trump and Hillary Clinton) Построение имиджа политиков с учетом психологических архетипов во время президентских выборов в США 2016 (на примере Дональда Трампа и Хиллари Клинтон) |
|
| Creator |
Литвин, Аеліта Василівна
Lytvyn, A. V. |
|
| Subject |
вибори
політикум технології іміджмейкери імідж Трикстер архетипічні образи архетипи elections politics political technology image-making image trickster archetypical images archetypes выборы политикум технологии имиджмейкеры имидж Трикстер архетипические образы архетипы 17.022.1:316.613.4:324(73) |
|
| Description |
У статті представлено аналіз архетипів, що лягли в основу публічного іміджу Дональда Трампа і Хілларі Клінтон під час підготовки до президентських перегонів 2016 року. Архетипи розглянуто за Карлом Юнгом (до архетипів, яким К. Юнг приділив найбільшу увагу в своїх роботах, відносяться: Самість, Тінь, Аніма, Анімус, Персона), а також за сучасними визначеннями архетипів. Особлива увага зосереджена на аналізі архетипу Трикстер, оскільки у ході дослідження виявлено, що саме цей архетип став основою побудови іміджу Дональда Трампа, який з самого початку позиціонував себе як неоднозначний політик, який не зважає на норми поведінки, руйнує стереотипи. Саме завдяки своїм досить різким висловлюванням, непередбачуваній поведінці, імпульсивним реакціям він швидко зумів привернути увагу суспільства до себе. ЗМК активно підхоплювали та розповсюджували всю інформацію про нього, адже це сприяло їхній популярності. У цьому випадку дивіденди були взаємними і прорахованими: Дональд Трамп постійно привертав увагу громадськості, ЗМК продовжували зосереджувати свою увагу на його діях, привертаючи знову ж її до себе. Але чи насправді Дональд Трамп такий, яким ми його сприймали весь цей час? Чи це продумана стратегія, завдяки якій публічна персона постійно утримує увагу на собі, не витрачаючи на це багато коштів? Нестандартність, дивність, категоричність — це ті прояви характеру, на яких ми завжди акцентуємо увагу. Згідно попередньої характеристики архетипу Трикстера, який одночасно може викликати симпатію і жах, ми прослідковуємо такі прояви поведінки протягом передвиборчого процесу і в Дональда Трампа. Саме ці поведінкові механізми, які багато хто собі не може дозволити, оскільки вони не відповідають суспільним нормам, почали викликати симпатію до нього у певної частини електорату, яка потім і зробила вибір на його користь. Зауважено, що імідж Хілларі Клінтон було сформовано на основі нового жіночого архетипу ХХІ століття «Power Womаn», оскільки образ, побудований на цьому архетипі, як правило, викликає симпатію у різних цільових аудиторій. Імідж Хілларі Клінтон був побудований за традиційною схемою (на основі архетипів Персона, Матір), з урахуванням очікувань громадськості. Але, у більшості випадків її поведінка, публічні виступи, заяви були реакцією на риторичні нападки, дії Дональда Трампа, що завадило їй органічно себе позиціонувати. Зміна політичної ситуації в країні вимагала певних змін і в архетипічних образах, а саме певну корекцію іміджу Хілларі Клінтон, її стратегії, риторики, поведінкових характеристик. Корекція образу Хілларі Клінтон відбувалась поступово і тому не була дуже помітною. Політтехнологи, відповідаючи запитам суспільства, створили образ, який позитивно сприймався значною частиною громадськості. Вона стала куди більш жіночною, залишаючись при цьому сильною жінкою. The article makes an attempt to distinguish and analyze archetypes that form the public images of Donald Trump and Hillary Clinton during the 2016 presidential campaign. The article presents analysis of the archetypes that form the public images of Donald Trump and Hillary Clinton during the 2016 presidential campaign. The archetypes were analyzed according to both Carl Jung (to the archetypes that K. Jung has paid the greatest attention to in his works include: Self, Shadow, Anima, Animus, Person) and modern definitions. Special attention is attributed to the Trickster archetype. The study shows that this particular archetype was crucial in the image of Donal Trump, which from the very start has positioned himself as a controversial politician, which defies social norms and stereotypes. Thanks to his rather sharp statement, unpredictable behavior, impulsive reactions, he quickly managed to draw the attention of society to himself. Mass media actively picked up and distributed all the information about it, because it contributed to their popularity. In this case, the dividends were reciprocal and calculated: Donald Trump constantly attracted the attention of the public, Mass Media continued to focus his attention on his actions, attracting it again to himself. But is Donald Trump really the one, that we perceived him all the time? Is this a well-thought-out strategy, through which, a public person constantly keeps his attention without spending a lot of money on it? Non-standard, surprising, categorical are those manifestations of a character in which we always focus attention. According to the previous feature of Trickster’s archetype, which can both cause sympathy and horror at the same time, we follow such behaviors during the pre-election process and in Donald Trump. It is these behavioral mechanisms that many people can not afford, because they do not conform to social norms and have begun to cause sympathy for him in a certain part of the electorate, which then made a choice in his favor. It is noted that Hillary Clinton’s image was formed on the basis of a new 21st century Power Woman female archetype, as such image is usually well accepted by general public. The image of Hillary Clinton was built according to the traditional scheme (based on the archetypes of Person, Mother), taking into account the public’s expectations. But, in most cases, her behavior, public statements, were a response to rhetorical attacks, Donald Trump’s actions, which prevented her organically positioning herself. Changing the political situation in the country required some changes in archetypal images, namely, a certain correction of the image of Hillary Clinton, her strategy, rhetoric, and behavioral characteristics. Hillary Clinton’s image correction was gradual and therefore not very noticeable. Political technologists, responding to the demands of society, created an image that was positively perceived by a large part of the public. She became much more feminine, while remaining a strong woman. В статье предпринята попытка выявить и проанализировать архетипы, которые легли в основу публичного имиджа Дональда Трампа и Хиллари Клинтон во время подготовки к президентской гонке 2016 года. Для лучшего раскрытия проблемы рассмотрены архетипы Карла Юнга и современные определения архетипов. Особое внимание сосредоточено на анализе архетипа Трикстер, поскольку в ходе исследования выявлено, что именно этот архетип стал основой построения имиджа Дональда Трампа, который изначально позиционировал себя как неоднозначный политик, который не учитывает нормы поведения, разрушает стереотипы. Замечено, что имидж Хиллари Клинтон был сформирован на основе нового женского архетипа XXI века «Power Womаn», поскольку образ, построенный на этом архетипе, как правило, вызывает симпатию у различных целевых аудиторий. |
|
| Date |
2019-03-04T17:32:01Z
2019-03-04T17:32:01Z 2018 |
|
| Type |
Article
|
|
| Identifier |
Литвин, А. В. Побудова іміджу політиків з урахуванням психологічних архетипів під час президентських виборів у США 2016 року (на прикладі Дональда Трампа та Хілларі Клінтон) / А. В. Литвин // Технологія і техніка друкарства : збірник наукових праць. – 2018. – Вип. 1(59). – С. 85–92. – Бібліогр.: 11 назв.
http://ela.kpi.ua/handle/123456789/26609 https://doi.org/10.20535/2077-7264.1(59).2018.137872 |
|
| Language |
uk
|
|
| Format |
С. 85–92
application/pdf |
|
| Publisher |
ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Київ |
|
| Source |
Технологія і техніка друкарства : збірник наукових праць, Вип. 1(59)
|
|