Несуча здатність сталебетонних балок із змішаним армуванням армованих стержневою арматурою
DSpace at Ternopil State Ivan Puluj Technical University
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
Несуча здатність сталебетонних балок із змішаним армуванням армованих стержневою арматурою
|
|
| Creator |
Ігнатьєва, Вікторія Борисівна
Она, Октавіан Марінович |
|
| Contributor |
Тернопільській національний технічний університет імені Івана Пулюя, кафедра будівельних конструкцій
|
|
| Subject |
міцність
деформативність сталебетонні конструкції армування 624.012 |
|
| Description |
Досліджено сталебетонні балки армовані пакетом арматур із змішаним армуванням. Встановлено: - за наявності високоміцної стержневої арматури вичерпання несучої здатності балок наступає не під час текучості стрічкової арматури А240С, а при значних пластичних деформаціях високоміцної стержневої арматури А1000, що дозволяє обчислювати несучу здатність балок за умовною межею текучості саме високоміцної арматури; - із збільшенням відсотку армування сталебетонних балок високоміцною стержневою арматурою зростає несуча здатність балок; - змішане армування сталебетонних балок дозволяє понизити відсоток армування на 15-30%; - діючий нормативний документ ДБН В.2.6-98:2009, дозволяє з достатньою точністю оцінити деформативність сталебетонних елементів із змішаним армуванням, відхилення від експериментальних даних не перевищує 20,9 %. Досліджено 4 сталебетонні балки довжиною 2600 мм з розрахунковим прольотом 2400 мм, перерізом 120 х 240 мм. Дослідні зразки виготовлялись із важкого бетону. В'яжучим для бетону був портландцемент активністю М500. Дрібним заповнювачем служив кварцовий пісок середньої зернистості. Грубий заповнювач - гранітний щебінь зернистістю 5 - 20 мм. Бетон виготовлено з використанням суперпластифікатора НК-1(ВМ) для полегшення укладки суміші та зменшення водоцементного відношення. Зразки бетонувались у металевій опалубці. Склад суміші на 1 м3: цемент М500 – 497, 0 кг; пісок – 678,8 кг; щебінь – 1178,8 кг; вода – 152 л; суперпластифікатор НК-1(ВМ) – 2,47 кг (2,12 л). Ущільнення бетонної суміші – вібраційне, проводилось за допомогою глибинного вібратора. Використання суперпластифікатора НК-1(ВМ), який не викликає корозії арматури і не є шкідливим для навколишнього середовища, дозволило суттєво зменшити витрату води при забезпеченні осадки конуса в межах 5-9 см, тим самим понизивши водо-цементне відношення до 0,3. В розтягнутій зоні використовувалось змішане армування, з використанням стрічкової гладкої сталі марки С275 товщиною 8 мм, та стержневої арматури періодичного профілю діаметром 10 мм класу А1000 (А –VI). Арматура у стиснутій зоні балок приймалась періодичного профілю діаметром 8 мм класу А 400 С (А –III). Поперечна арматура використовувалась гладка діаметром 5 мм класу А 240 С (А – I), встановлена з кроком 70 мм в зонах дії поперечних сил, у вигляді гнутих U-подібних анкерів, приварених до стрічкової арматури, що забезпечувало зчеплення стрічкової арматури з бетоном. Фізико-механічні характеристики бетону на стис визначалися випробуванням кубів з ребром 150 мм і призм довжиною 600 мм з поперечним перерізом 150x150 мм. Міцність бетону на розтяг визначалась розколюванням призм з ребром 150 мм між двома циліндричними катками діаметром 140 мм. Фізико-механічні характеристики сталі стержневої і стрічкової арматури визначались на стандартних зразках згідно норм. Випробування зразків сталі проводилось на розривній машині ТМС-50; для виміру деформації застосовували тензодатчики, завдяки чому стало можливим найбільш точно побудувати діаграму розтягу сталі. Дослідні зразки були запроектовані практично рівноміцними, тобто руйнівне навантаження для них мало бути близьким. Особливістю балок було різне співвідношення робочої арматури розтягненої зони. Спільна робота стрічкової арматури і бетону забезпечувалась жорсткими торцевими упорами встановленими на кінцях балки, а також U-подібними анкерами привареними в тавр. Для забезпечення кращого зчеплення стрічки з бетоном, в місці встановлення упора до нього додатково приварювались два металевих стержні діаметром 8 мм класу А400С (А-III). У сталебетонній балці Б – 1 встановлено стрічкову арматуру площею см2, що становило 89,64 % від загальної площі арматури розтягненої зони та стержневу мм A1000 площею см2, що становило 10,36 %. У сталебетонній балці Б – 2 встановлено стрічкову арматуру площею см2, що становило 70 % від загальної площі арматури розтягненої зони та стержневу мм A1000 площею см2, що становило решту 30 %. Випробування дослідних балок проводилось на дослідному стенді. Навантаження здійснювалось за допомогою гідравлічного домкрату. Через розподільчу траверсу зусилля прикладалось до верхньої грані балки у вигляді двох зосереджених сил, розміщених симетрично відносно середини балки з кроком 1/3 від розрахункового прольоту. Навантаження балок при випробуваннях здійснювалось поетапно. До моменту утворення трихін навантаження навантаження проводилось з кроком 0,05 від руйнівного, а після утворення трихін крок збільшували до 0,1. Для кожної наступної ступені навантаження виконували витримку 30 хв. Після чого знімали покази з усіх приладів, а також фіксували утворення, ширину розкриття та розвиток тріщин. Результати випробувань дозволили провести порівняльну характеристику тріщиностійкості залізобетонних балок із комбінованим армуванням, визначити вплив відсотка високоміцної арматури на появу та розкриття тріщин та оцінити можливість використання існуючих нормативних документів для розрахунку таких конструкцій. Порівняння фактичних та розрахункових моментів утворення тріщин наведено в таблиці 1. Таблиця 1 Порівняння моментів утворення тріщин Позначення балок Початок утворення тріщин Максимальне розкриття тріщин дослідне , кН•м за ДБН В.2.6-98:2009 , кН•м , % дослідне , кН•м за ДБН В.2.6-98:2009 , кН•м , % Б - 1 6,9 5,92 14,2 28,35 24,37 14,0 Б - 2 8,0 6,12 23,5 27,30 26,87 1,6 Експериментальні й теоретичні значення несучої здатності та прогинів дослідних балок наведені в таблиці 2. Таблиця 2 Порівняння моментів утворення тріщин Позначення балок Несуча здатність Дослідне значення при текучості стрічкової арматури, кН•м Дослідне значення при вичерпанні несучої здатності, кН•м за ДБН В.2.6-98:2009 , кН•м , % Б - 1 42,70 51,52 51,38 0,3 Б - 2 31,10 55,20 52,85 5,6 Експериментальні й теоретичні значення прогинів дослідних балок наведені в таблиці 3. Визначення розрахункових значень проводилось за формулами ДБН В.2.6-98:2009. Таблиця 3 Експериментальні та теоретичні значення прогинів дослідних балок Позначення балок Прогин Прогин перед початком текучості стрічкової арматури , мм Дослідне значення при при , , мм За ДБН В.2.6-98:2009 при , , мм , % Б - 1 6,87 4,55 5,5 20,9 Б - 2 8,01 9,44 21,8 10,2 |
|
| Date |
2019-07-04T14:28:09Z
2019-07-04T14:28:09Z 2018-09-30 2018-09-10 |
|
| Type |
Proceedings Book
|
|
| Identifier |
Ігнатьєва В.Б. Несуча здатність сталебетонних балок із змішаним армуванням армованих стержневою арматурою / В.Б. Ігнатьєва, О.М. Она // Логос: зб. наук. праць за матеріалами Міжнар. науково-практ. конф. «Науковий прогрес та тенденції сучасної науки», 30 вересня 2018 р., м. Дніпро. / відп. За випуск Голденблат М.А. // ГО «Європейська наукова платформа» – Обухів: Друкарня ФОП Гуляєва В.М., 2018. – Т. 1. - С. 106-110.
978-617-7171-80-4 http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/28681 |
|
| Language |
uk
|
|
| Relation |
Клименко Ф.Е. Внешнее армирование железобетонных элементов полосовой арматурой гладкого и периодического профиля / Ф.Е. Клименко // Изд. вузов. Строительство и архитектура. – 1981. – С. 25-29.
Ільницький Б.М. Несуча здатність похилих перерізів сталебетонних балок без зчеплення зовнішньої арматури з бетоном: дис. канд. наук: 2002 / Б.М. Ільницький. – Львів, 2002. – 125 с. Лапенко О.І. Залізобетонні конструкції з робочим армуванням незнімною опалубкою: монографія / О.І. Лапенко. – Полтава: АСМІ, 2009. – 328 с. Стороженко Л.И. Сталезалізобетонні конструкції: дослідження, проектування, будівництво, експлуатація: монографія / Л.И. Стороженко, В.М. Сурдін, В.І. Єфіменко, В.І Вербіцький. – Кривий Ріг, 2007. – 448 с. |
|
| Rights |
© Колектив авторів конференції, 2018 © Збірник наукових праць «ΛΌГOΣ», 2018
© Збірник наукових праць «ΛΌГOΣ», 2018 © ГО «Європейська наукова платформа», 2018 |
|
| Format |
106-110
|
|
| Coverage |
Дніпро
UA |
|
| Publisher |
ГО «Європейська наукова платформа» – Обухів: Друкарня ФОП Гуляєва В.М.
|
|